Він нагадав, що мінімальні роздрібні ціни на вино-горілчані вироби не піднімали з 2018 року, до того ж їх регулює Кабінет Міністрів.
“Це призведе до підвищення податкових надходжень до держбюджету і вирішить питання з фальсифікованою продукцією”, – запевнив голова галузевого об’єднання.
Печко звернув увагу на те, що зараз на прилавках магазинів присутнє дуже дешеве вино, яке має вкрай низьку якість.
“Подібний продукт коштує часом по 40-45 грн/л. І порівняйте цю ціну з соками, які суттєво дорожчі, – такого в принципі бути не може. Щоб дешево продавати, горе-виробники змушені підмішувати щось у свій продукт або розбавляти вино водою. Відповідно, запропоноване парламентом рішення “виб’є” з ринку недобросовісних виробників”, – пояснив керівник “Укрсадвинпрому”.
Печко підтвердив, що внаслідок таких дій парламенту вино для кінцевого споживача подорожчає, зазначивши також, що цей процес щодо алкогольної продукції в країні почався вже давно. Зростання цін на вино-горілчану продукцію він пояснив подорожчанням газу, що спричинило підвищення цін на скляну тару.
Крім того, у сезоні-2024 подорожчали засоби захисту рослин, а ціна на виноград б’є рекорди, підскочивши майже вдвічі. “Якщо вино водночас не подорожчало, то це має викликати у споживача питання і має його турбувати. Підвищення мінімальної роздрібної ціни на 50% для алкогольної продукції – це дуже скромне подорожчання. Наразі мінімальна роздрібна ціна, яка оподатковується акцизним податком, становить 42 грн/л, тоді як мала б бути не менше 95 грн/л”, – сказав Печко.
Голова “Укрсадвинпрому” порадив споживачам обирати на прилавках магазинів вино за ціною щонайменше 130, 150, 200 грн за пляшку, щоб не ризикувати здоров’ям і бути впевненим у якості продукту, який вони купують.
Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила в цілому закон (№11416д) про внесення зміни до Податкового кодексу про особливості оподаткування в умовах дії воєнного стану, який передбачає підвищення з 1 жовтня цього року військового збору (ВЗ) з 1,5% до 5%, податку на прибуток банків до 50% за 2024 рік. Із інших нових норм – запровадження авансових внесків на прибуток АЗС, прив’язка ставки авансового внеску для пунктів обміну валюти до євро, збільшення мінімального податкового зобов’язання для сільгоспземель і збільшення ренти на видобуток щебеню, але водночас звільнення від оподаткування одержуваних громадянами коштів у межах національної програми кешбеку.