Приватні медичні заклади готові до роботи в рамках програми медичних гарантій (ПМГ) та пропонують перегляд підходів до формування деяких пакетів для ПМГ, які дозволять знизити собівартість медичних послуг та оптимізувати бюджетні витрати.
Про це учасники Асоціації приватних медичних закладів (АПМЗ) заявили на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.
Заступник гендиректора медичної лабораторії “Сінево” Микола Скавронський зазначив, що з початку війни лабораторія не припинила роботу, не зважаючи на те, що впродовж 2022 року “Сінево” втратила більше 30 відділень в різних регіонах.
“Досить прикро бачити, програми відновлення існують тільки для державної або комунальної медицини. При цьому абсолютно ігнорується той факт, що приватна медицина так само страждала від війни. Але, на відміну від державної і комунальної, всі приватники відновлюються і продовжують працювати за власні чи кредитні кошти, а не за бюджетні і без допомоги”, – сказав він.
Коментуючи перший досвід співпраці “Сінево” з НСЗУ у 2024 році, Скавронський відзначив, що входження лабораторії у ПМГ “стало своєрідним прожектором, який підсвітив ситуацію з лабораторною галуззю в Україні в цілому”.
“Я можу стверджувати, що держава не знає і не розуміє реальної потреби лікарів і пацієнтів в лабораторній діагностиці. Зараз вважається, що лабораторної діагностики потрібно стільки, скільки її замовляють, а не стільки, скільки її потрібно. Співпраця “Сінево” з НСЗУ виявила факт, що в Україні існує просто гігантський нереалізований попит на лабораторну діагностику, тільки в березні минулого року, ми зробили майже 730 тисяч тестів для 72 тисяч людей, і ми бачили, що з цих людей, хто прийшов до нас по ПМГ, дві третини – це нові люди”, – сказав він.
Скавронський відзначив, що у базових цінах “Сінево” зробила тести на близько 528 млн грн, в розцінках вартість аналізів склала близько 200 млн грн, при цьому НСЗУ заплатила за них 44 млн грн.
“Ми просили НСЗУ виокремити лабораторний пакет, який буде прозорий і зрозумілий, де буде зрозуміло, які тести і, головне, які лікарі можуть їх призначати і в якій кількості. Бо виявилося, що не існує взагалі ніяких обмежень, лікарі призначали тести, які не повинні були бути призначеними. Не лабораторія повинна вирішувати, що робити, а що ні, повинна бути система, яка просто не дозволяє призначати щось неправильне”, – сказав він.
За словами Скавронського, одним з найзатребувашіних тестів за рахунок бюджету в 2024 році стали аналізи на вітамін “D”, яких лабораторія зробила близько 100 тис.
“Я не думаю, що Україна наскільки багата держава, щоб за кошти платників податків в таких обсягах покривати аналізи на вітамін “D”. Але лікарі їх виписують. Чому лікарі їх виписують, це вже більше питання до лікарів і до фарми”, – наголосив він.
Скавронський також підкреслив, що імплементація розроблених лабораторією пропозицій дозволила “не тільки не збільшувати тариф, а навіть зменшувати його”.
“Ми готові були б як приватна лабораторія працювати з тарифами на 15% нижчими, але за умови чітких критеріїв. Останні роки ми чули, що гроші йдуть за пацієнтом, але впродовж минулого року, особливо першого кварталу, ми побачили, що гроші за пацієнтом не йдуть”, – зауважив він.
Зі свого боку, операційний директор багатопрофільного медичного центру “Лелека” Вадим Зукін нагадав, що “Лелека” є єдиним медичним центром в Україні, який має міжнародну акредитацію JCI, при цьому останнє його підтвердження клініка отримала наприкінці 2024 року.
“Буквально за два місяці до початку повномасштабного вторгнення до нас приходив міністр охорони здоров’я зі своїм заступником і ми обговорювали, яким чином ці стандарти можна імплементувати для інших гравців ринку. Але зараз виглядає так, що держава пливе своїм кораблем, а ми на якихось човниках намагаємось наздогнати МОЗ і в чомусь його переконати”, – пояснив ситуацію він.
Зукін підкреслив, що “державі варто було б зрозуміти, що їй більше вигідно ставати закупівельником медичних послуг, а не їх постачальником і не інвестувати в основні фонди, оскільки приватники вже мають ці фонди”.
Він також висловив думку, що НСЗУ має укладати більш довгострокові контракти на участь у ПМГ.
“Наразі по певних пакетах ПМГ будуть укладатись трирічні контракти, це краще, ніж на один рік, але це ні про що, бо в Європі, у США мислять термінами по сім років, по 10, по 15”, – сказав він.
Зукін вважає, що “наразі реформа почала рухатись трохи у зворотній бік від поняття, що гроші йдуть за пацієнтами, хотілося б її повернути у правильне русло”.
Зі свого боку медична директорка медичної мережі “Добробут” Олександра Машкевич відзначила, що мережа є великим платником податків, має 3 тис. працівників, в тому числі 1300 лікарів. При цьому з “Добробуту” мобілізовані 131 працівник, яким клініка продовжує виплачувати зарплату.
“Ми визначені МОЗом критичною інфраструктурою. У 2024 році ми інвестували у свій розвиток майже 0,5 млрд грн, з яких велику частину ми витратили на нашу енергоефективність. Хочу зауважити, що інвестиції, які йдуть на енергоефективність державних і комунальних закладів, відбуваються не за їхній власний рахунок, а за рахунок держави або донорів чи спонсорів. А ми це робимо самостійно”, – сказала вона.
При цьому Машкевич підкреслила, що співпраця “Добробуту” з НСЗУ “достатньо цікава”. Зокрема, клініка була законтрактована на пакет допоміжних репродуктивних технологій, в рамках якого 300 пацієнтів завершили цикли лікування і майже 45% жінок уже мають підтверджений статус вагітності.
“Тариф на цю послугу для нас був за низьким, ми працювали в мінус, розуміючи, що ми таким чином підставляємо плече державі, фактично ми надали державі можливість користатися нашими потужностями для того, щоб надавати безоплатні медичні послуги. У нас були довгі раунди перемовин з НСЗУ, МОЗом, Мінфіном, вони нас почули і тариф таки збільшили. Цей тариф не покриває всіх наших витраг, тим не менш ми продовжуємо з цим працювати”, – сказала вона.
Коментуючи плани по роботі з НСЗУ Машкевич відзначила, що “Добробут” планує розширити свою участь у ПМГ-2025 і чекає рішення НСЗУ по контрактуванню на нові пакети.
При цьому Машкевич назвала позитивним рішенням можливість приватним закладам користуватися державним єдиним порталом медичних вакансій, який запустив МОЗ.
Пресконференція була організована агентством “Інтерфакс-Україна” та Асоціацією приватних медичних закладів.