Коли йдеться про втілення суспільно важливих проєктів, головним викликом завжди залишається фінансування. Знайти підтримку у великих донорів — складно, державні програми часто мають обмежений бюджет, а власних ресурсів ініціативам зазвичай бракує. Саме тому краудфандинг стає тим інструментом, який дозволяє об’єднати людей навколо спільної ідеї й залучити кошти на її реалізацію.
Та чи може краудфандинг бути стабільним джерелом фінансування? Як організаціям будувати довіру та мотивувати людей підтримувати їхні ініціативи? І чому варто обирати саме краудфандингові платформи, а не разові збори на картку? Про це ми поговоримо з Вікторією Зацновою, експерткою з краудфандингу, реалізації суспільно-корисних проєктів та керівницею ГО «Моє місто».
Вікторіє, який стан краудфандингу в Україні наразі?
В Україні краудфандинг набуває все більшої популярності як ефективний інструмент фінансування соціальних та гуманітарних ініціатив. Завдяки спеціалізованим платформам, таким як «Моє місто», громадські організації та активісти можуть залучати кошти для реалізації важливих проєктів, спрямованих на позитивні зміни в суспільстві та покращення їх міст.
Краудфандинг став поширенішим з початку повномасштабного вторгнення, просто більшість не називає це так. Для нас стало звичним замість кави закинути волонтерам на сітки, чи з зарплати задонатити військовим на FPV. Не знати понять не означає не бути до них дотичними, проте насправді значна частка українців долучена до краудфандингу.
Як змінився підхід українців до краудфандингу за останні кілька років? Чи стало більше довіри до такого способу збору коштів?
До повномасштабного вторгнення для мене краудфандинг був не дуже зрозумілим, я знала про благодійні збори для онкохворих діток від фонду Tabletochki, знала про те, що Сергій Притула збирає на автівки для військових. Проте у мене було переконання: це не для мене, мої 50 гривень нічого не вирішать, якщо й донатити, то лише великі суми. Після 24 лютого 2022 року моя думка змінилась, бо кожен внесок важливий, і він наближає нас до великої мети.
За останні роки українці стали активніше підтримувати ініціативи через краудфандинг. Довіра зросла завдяки успішним кампаніям, звітності організаторів та відкритим платформам. Люди усвідомили свою роль у фінансуванні суспільно значущих змін.
Один з моїх улюблених прикладів збір «Повернись живим» спільно з блогером Ігорем Лаченковим. За місяць вони зібрали 230 мільйонів гривень на секретний проєкт «Black Box» для Головного управління розвідки МОУ. Проєкт був продовженням секретної ініціативи для ГУР, загальною вартістю 40 мільйонів гривень — ми всі бачили попередні результати, інші збори та звітність за ними. Саме тому багато хто донатив на цей збір, навіть не знаючи, що буде закуповуватись, бо це про довіру, яка вибудовувалась з часом.
За час повномасштабного вторгнення шалено популярними стали збори на монобанки. Для чого ефективніше краудфандингові платформи, а для чого монобанки?
Монобанки – це крутий інструмент, і вони точно мають свою нішу. Якщо вам потрібно швидко закрити термінову потребу — наприклад, зібрати на дрон або допомогти людині в критичній ситуації — монобанка ідеально підійде. Їх сила в оперативності та простоті: скинув посилання, розповів про збір — і кошти вже надходять.
Але якщо ми говоримо про системний підхід, то краудфандингові платформи дають більше можливостей. Це не просто місце для збору коштів, а система, що працює на довготривалу довіру. Платформи забезпечують прозорість — донатори можуть бачити, скільки зібрано, як розподіляються кошти, які результати дає ініціатива. Також вони створюють репутаційний простір для авторів проєктів, що особливо важливо для тих, хто хоче залучати підтримку регулярно.
Тому все залежить від цілей: якщо потрібен швидкий збір — монобанка чудово справляється, якщо ж мова про відкритість, довіру та прозорість, тоді краудфандингові платформи — більш ефективний інструмент.
Як команда «Моє місто» працює з авторами проєктів? Яку допомогу надаєте у створенні краудфандингової кампанії?
Ми не просто надаємо платформу для збору коштів, а супроводжуємо авторів на кожному етапі:
- Допомагаємо відшліфувати опис проєкту для тих, хто робить це вперше.
- Надаємо шаблони та чек листи для успішної реалізації кампанії.
- Висвітлюємо проєкти у наших соцмережах та запускаємо контекстну рекламу з Inweb.
- А також не стягуємо комісію за розміщення проєкту на платформі завдяки підтримці наших партнерів Netpeak Group.
Наша команда створює різні формати для того, аби активісти могли знайомитись з краудфандингом: маємо бібліотеку на сайті, де розписуємо все важливе для реалізації успішної кампанії, розробили освітній серіал на платформі Дія.Освіта, створили гайд, де розповідаємо чому люди не донатять та як просувати свій збір.
«Моє місто» може стати першим кроком ініціативи чи організації до того, аби почати вести свою діяльність прозоро, отримувати фінансування та здобувати досвід в його реалізації та звітуванні. Це робить вас більш спроможними для міжнародних донорів, а також розвиває та долучає спільноту до розвитку ваших ініціатив.
Як мотивувати людей підтримувати суспільно-корисні ініціативи, коли на них не очікує пряма фінансова вигода?
Люди не донатять просто тому, що «так треба». Вони хочуть відчувати, що їхній внесок має реальний вплив. Щоб мотивувати спільноту підтримувати вашу ініціативу, варто:
- Розповідати історії. Люди легше підтримують конкретних людей, а не абстрактні цілі. Покажіть, як їхній внесок змінить чиєсь життя.
- Давати відчуття причетності. Кожен донат — частина великої справи. Навіть 50 грн мають значення, якщо разом таких донорів сотні.
- Залучати амбасадорів. Люди довіряють друзям, лідерам думок та блогерам. Їхня підтримка мотивує інших.
- Дякувати й показувати результат. Регулярні оновлення, звіти, фото — все це формує довіру й стимулює підтримку.
Головне – зробити так, щоб люди відчули: їхня допомога – це вклад у реабілітацію ветеранів, допомогу дітям ВПО чи організацію культурного заходу та відновлення українських традицій.
З вашого досвіду, які емоційні та психологічні тригери працюють найкраще у залученні коштів через краудфандинг? А які не працюють?
Дійсно дуже важливо, що ви доносите своїй авдиторії та як оформлені ваші думки. Від цього залежить успіх вашої кампанії. Тож, коли ви формуєте меседжі обов’язково врахуйте наступні пункти:
- Конкретика. «Збираємо на допомогу безхатнім тваринкам» працює гірше, ніж «Збираємо 200 000 грн на 100 кг корму для котиків з притулку “Котофеї” у Нікополі». Люди хочуть розуміти, на що саме вони донатять.
- Емоційна залученість. Якщо збір на створення простору для підлітків, покажіть, чому це важливо: що зараз у місті немає безпечного місця, де вони можуть збиратися, спілкуватися та навчатися.
- Обмежений час. Якщо у збору немає дедлайну, люди відкладають донат «на потім» — а потім забувають. Чітка дата завершення стимулює діяти швидше.
- Соціальний доказ. «Вже 200 людей підтримали цей проєкт» — це сильний тригер. Люди довіряють вибору інших і схильні приєднуватися до успішних ініціатив.
З того, що не працює, я виділяю такі основні моменти:
- Розмиті звернення. «Допоможіть зробити світ кращим» – як саме? Що зміниться? Чому це важливо?
- Маніпуляції та тиск. «Якщо вам не байдуже, скиньте 100 грн» – такі заклики викликають роздратування, а не бажання допомогти.
- Мовчання після збору. Якщо ви не показуєте результатів і не дякуєте людям, наступного разу підтримки буде значно менше.
Важливо розуміти, що не можна опублікувати збір, і надіятись на те, що воно само собою якось збереться. Збір на краудфандингу це як окремий проєкт та активність для команди. Ніхто не буде вірити у ваш проєкт так, як ви, саме тому потрібно постійно нагадувати про збір й бути видимими.
Ми зараз спостерігаємо як багато відомих людей відкривають власні збори як на мілітарні потреби, так і на соціальні. Яку роль відіграє особистий бренд авторів проєктів? Чи можливий успіх без медійності та великої мережі контактів?
Медійність допомагає залучити більше коштів, але успіх можливий і без неї, якщо використовувати локальні спільноти та нішеві аудиторії, активно працювати з медіа та партнерами й створювати якісний контент.
У мене 650 підписників в Instagram, з яких близько 200 переглядають stories та інший контент. Я не вважаю себе медійною особистістю, але за минулий рік мені вдалося зібрати понад 280 тис. грн, як на соціальні, так і на мілітарні збори. Пишаюсь цим результатом та тими, хто мене підтримував на цьому шляху.
Також у мене є приклад, де знайомий, який веде активно свою сторінку, маючи десятки тисяч переглядів на Reels, запостив збір на 5 тис. грн та не зміг зібрати цю суму, бо не просував збір та не нагадував про нього. Мені відчувалось це так, начебто він сам не зацікавлений у результаті, а опублікував збір бо «треба».
Тому тут дійсно важливо не те, чи медійні ви та скільки у вас підписників, а те, чи «болить» вам цей збір та його тема, чи просуваєте ви його.
Які головні виклики наразі стоять перед неурядовими організаціями у краудфандингу?
Краудфандинг для неурядових організацій — це постійна робота з людьми, їхньою довірою та залученістю. Але навіть найсильніші ініціативи стикаються з викликами, які ускладнюють цей процес.
- Втома авдиторії. Я знаю, що багатьох активних волонтерів злить ось ця «втома» інших. В психології є таке поняття, як втома від співчуття – це одна із форм стресу або напруги, яка виникає під час частих контактів з травмованими людьми, за якої ми стаємо надмірно стурбованими стражданнями чи болем інших. Одним із наслідків втоми від співчуття є зниження здатності турбуватися про інших або зацікавленості у цьому.
- Недовіра. Досі є страх, що зібрані кошти використають не за призначенням. Організаціям важливо бути максимально прозорими: регулярно звітувати, показувати результати й завжди бути на зв’язку з аудиторією.
- Залучення нових донаторів. Коли конкуренція за увагу величезна, просто хороший проєкт уже не гарантує успіху. Необхідно креативити: залучати амбасадорів, використовувати нові формати (розіграші, челенджі, інтерактиви), нагадувати про збір не лише через проблему, а й через позитивні історії.
- Баланс між видимістю та ненав’язливістю. Важливо не перевантажувати аудиторію постійними проханнями. Іноді корисно дати людям «перепочинок», щоб вони не сприймали збори як тиск, а як можливість зробити щось хороше, коли вони готові.
Краудфандинг – це не просто про гроші, а про довіру та відносини. Якщо люди відчувають вашу щирість і бачать реальні зміни, вони повертатимуться, навіть коли світ навколо наповнений іншими запитами про допомогу.
У зв’язку з припиненням американського грантового фінансування багато організацій шукають альтернативні способи залучення коштів Чи може краудфандинг стати основним джерелом фінансування?
Зараз в Україні тенденція така, що через краудфандинг на соціальні проєкти найкраще збирати суми в 80 — 120 тис. грн. Більші суми посильні для організацій, які мають велику спільноту та аудиторію, декілька років досвіду діяльності, довіру та репутацію.
Краудфандинг може бути частиною фінансової стратегії, але повністю замінити гранти складно. Щоб зробити його ефективним, організаціям варто:
- Диверсифікувати джерела фінансування: поєднувати гранти, підтримку бізнесу, краудфандинг та інші механізми залучення коштів.
- Будувати довготривалі відносини з донейторами: формувати спільноту прихильників, які готові підтримувати проєкти регулярно.
- Розвивати програму лояльності для донейторів: надавати їм ексклюзивний контент, звіти, запрошення на події.
- Використовувати краудфандинг як інструмент залучення нової аудиторії: створювати інформаційні кампанії, які привертають увагу до місії організації.
- Забезпечувати максимальну прозорість: публікувати фінансові звіти, демонструвати реальні результати використання коштів.
- Інвестувати в маркетинг та комунікації: активна присутність у соціальних мережах, робота з медіа та амбасадорами допоможе залучати більше підтримки.
Так, залучати кошти стає складніше, але це не означає, що це неможливо. Правильна комунікація, довіра, історії людей і чітка стратегія – усе це дає шанс навіть найменшій ініціативі зібрати необхідну підтримку. Краудфандинг – це про наполегливість і віру у свою справу.
Тож подавайте свій проєкт на платформу «Моє місто» та нумо разом будувати Україну мрії.