Для підготовки виважених рішень, спрямованих на посилення згуртованості у вашій громаді, серед іншого, дуже важливою є коректна інтерпретація даних, які були отримані у результаті опитування і які сформувалися із комплексу різнопланових запитань.
Саме тому, при підготовці проєктів місцевих програм, що спрямовані на розвиток та згуртованість, дуже важливо виявити та оцінити реальні потреби жителів громади, а також відчути особливості їхнього сприйняття ситуації вцілому, щоб краще розуміти їх загальну налаштованість та готовність до дій.
Для визначення стартових переліків запитань для такого опитування, аби чіткіше ідентифікувати набір варіантів відповідей на запитання щодо уявлення респондентів про «найкраще», «найгірше» і «бажане» у майбутньому, потрібно залучити молодіжну аудиторію – учнів 10-11 класів шкіл, а також різні соціальні прошарки, застосувавши таку технологію:
Учасникам відібраної групи (учнів класу) надаються по три аркуші одного кольору з клеєм для однієї категорії – «найкраще», і по три аркуші інших кольорів для «найгіршого» і «бажаного» або майбутнього, відповідно. Далі пропонується впродовж 2-х хвилин написати на кожному аркуші по одному слову, яке вони відносять до суджень «найгірше» – загалом три; потім так само по одному слову, яке відображає їх уявлення про «найкраще» і по одному, що б вони хотіли мати в своїй громаді у майбутньому – «бажане».
Таким чином за приблизно 5-6 хвилин можливо отримати набір ідентифікованого саме у їх розумінні суджень щодо «найкращого», «найгіршого» та «бажаного», аби використовувати це для включення у анкету. Систематизовані у результаті такої вправи елементи «найкращого», «найгіршого» та «бажаного» у громаді, можна включити в загальне опитування і, таким чином, ідентифікувати складові, які найбільше підтримуються жителями громади чи перебувають у полі їх зацікавленості.
Приклад: Узагальнені результати опитування, які здійснили експерти Інститут громадянського суспільства у Городоцькій громаді (Хмельницька область, 2020 рік) засвідчили наступне: із аналізу опитувальника видно, що найзначимішим об`єктом, яким можна пишатися у громаді є новостворений музей. Отже, цей соціально-культурний об`єкт може бути використаний для багатьох цілей розвитку, у тому числі, формування та (або) посилення згуртованості громади через залучення учнів та молоді до різних проєктів і програм, які можуть створюватись на основі діяльності музею та вмілого застосування його простору і можливостей.
Висновок: Таким чином було віднайдено те «якірне» місце, яке слід насамперед застосовувати в конкретній громаді для заходів щодо посилення її згуртованості. Але варто звернути увагу, що це лише половина справи, адже, якщо ваш музей працює формально і не буде здійснювати на постійній основі усього розмаїття своїх функцій, про які ми писали у попередніх розділах, то його роль і значення згасатимуть і він не матиме достатньої спроможності стосовно посилення згуртованості.
Інший приклад: стосується проведення заходів у громаді, які спрямовані на збільшення обізнаності та посилення почуття гордості за свою малу Батьківщину. Якщо у складі вашої громади багато поселень, а значна частина жителів громади не знає навіть більшості їх назв і не володіє інформацією про визначні/відомі пам`ятки історії, культури, архітектури чи природи, які є в громаді поза межами свого поселення де вони проживають, це, безперечно, є підставою для відповідної роботи.
Отже слід вжити усіх заходів, аби створити можливості для ознайомлення жителів громади із її територією, її складом, наявними визначними місцями, пам`ятками, будівлями релігійних організацій (церкви, костели, синагоги, монастирі, тощо). Для такої роботи варто підключити насамперед школи та інші навчальні заклади, старост, місцевих краєзнавців, а також очільників місцевих релігійних громад.
Далі слід підготувати про вашу громаду розгорнуту та цікаву історичну довідку, розмістити таку інформацію в мережі Інтернет, зокрема, і на Вікіпедії, адже це даватиме загальноукраїнську авдиторію, створити яскраві інформаційні стенди в місцях найбільшого перебування людей.
Також буде доречним провести систематизацію та ідентифікацію значних історичних, архітектурних, природніх об`єктів, встановити відповідні інформаційні стенди з QR-кодами за якими можна знайти більш детальні роз’яснення.
Ще одним способом посилення згуртованості громади є справедливе і рівне врахування інтересів жителів периферійних населених пунктів органами та посадовими особами територіальної громади. Адже досить часто, з точки зору оцінки їх жителів, влада більшою мірою переймається долею центральної садиби громади, або ж взагалі не турбується про них.
Це засвідчує таке опитування:
Приклад: в результаті опитування ви отримали такі результати.
З цієї діаграми можна зробити певні висновки. Найкраще враховуються інтереси жителів певного поселення відповідним старостою. Це, з одного боку, природньо, він там є по суті представником місцевої влади, з іншого, можна стверджувати про його позитивне сприйняття жителями. Але з цієї діаграми також видно, що частка тих, хто вважає, що він зовсім не враховує інтереси жителів є також значною. Це може свідчити про незадовільну комунікацію старости і не достатнє висвітлення його діяльності серед жителів старостату.
Найгірша ситуація зі сприйняттям діяльності місцевих депутатів. Переважна більшість опитаних вважає, що депутати не враховують інтереси жителів. Відтак, слід проаналізувати, яким чином відбувається і чи відбувається взагалі комунікація депутатів із жителями різних поселень громади і яким чином жителі громади можуть впливати на діяльність депутатів, як депутати мають враховувати інтереси жителів громади.
Покращення ситуації у старостатах та посилення ролі старост у підтримці середовища поселень можна досягнути, серед іншого, через прийняття місцевої програми, що передбачає порядок фінансування діяльності старостатів та порядок узгодження капітальних вкладень у старостати громади.
Вагомими чинником згуртованості у громадах є пануючий у ній морально-психологічний клімат. Психологічні напруженості між людьми у громаді, зростання відчуженості, апатії, а подекуди й агресивності, збільшується, насамперед, не тільки через триваючу війну і ті біди і трагедії, які вона з собою несе, але через низьку соціалізацію людей, їх не залученість до подій (культурних, суспільних, громадських) і до вкрай важливої спільної діяльності.
У громаді, зазвичай, є достатньо різних спільних просторів, які б мали виконувати свою місію соціалізації. Тому слід проаналізувати результати опитування щодо цих питань та враховувати їх при плануванні своєї діяльності.
Приклад: Ви отримали такі дані щодо залученості у культурні події та використання спільного простору.
Як видно із приведених вище діаграм, ситуація із доступом до культурних закладів і продуктів виглядає дуже не втішною. Частково це пояснюється віддаленістю поселень громади від місць чи міст, де можна отримати такі культурні послуги. Також показником тут є напевне відсутність інтересу до публічних просторів у громаді. Жителі громад не відвідують такі місця. Можливо вони закриті, занедбані або там не відбувається нічого цікавого.
Саме тому рекомендується провести аналіз діяльності закладів культури в громаді та можливо запровадити для молоді з віддалених поселень підвезення на культурні події до найближчих міст частково за рахунок територіальної громади; можна встановити контакти з театрами одного актора чи мобільними молодіжними театрами для організації їх виступів у громаді; підтримати місцевих активістів для їх самоорганізованої діяльності у місцях спільного доступу.
Ідентифікація ключових проблем громади і можливі дії зацікавлених осіб щодо їх вирішення
Найбільші проблеми, які хвилюють громаду мають бути обов’язково не тільки озвучені, але поступово і планомірно вирішуватись, навіть якщо для цього сьогодні не вистачає усіх необхідних ресурсів. Це безперечно відповідальність місцевої влади або ж ініціативних груп із мешканців громади чи їх спільна робота.
Якщо опитування у вашій громаді засвідчило, що найбільшою проблемою є дороги між поселеннями громади і стан сільських вулиць, без її вирішення буде складно вирішувати і інші супутні питання – доступності, якості та зручності проживання у громаді.
Потрібно проаналізувати статус існуючої мережі доріг, хто (який орган, компанія) відповідає за конкретну дорогу, потрібно оцінити стан покриття вулиць в поселеннях. Для цього можна використати квадрокоптер аби швидко і якісно побачити маршрути переважного проїзду транспорту. Має бути підготовлена програма покращення стану вулиць, поетапний їх ремонт, визначені відповідальні і виконавці, щоб жителі громади бачили, що проблема перебуває у стані вирішення. При цьому варто розуміти, яке покриття використовувати і звідки починати ремонти. Гравійне покриття вулиць, де нема дощової каналізації, більш ефективне ніж асфальтове і в рази дешевше. Такі планувальні та роз`яснювальні роботи мають проходити із залученням різних груп жителів громади.
Як уже зазначалося вище, згуртованість це ж про зв’язність і доступність. Зазвичай громадський транспорт у громаді часто є мрією багатьох, в першу чергу тих, хто майже ніколи і нікуди не їздить. Утримання громадського транспорту для громади є затратним, але без цих затрат не обійтись коли це дійсно життєво необхідно. Проте перед прийняттям рішення щодо громадського транспорту варто оцінити усталені маршрути переміщення мешканців і яким зазвичай транспортом вони користуються.
Приклад: Опитування у громаді показало, що абсолютна більшість жителів користується для доступу до адміністративного центру громади власним автотранспортом.
Як видно із діаграми, майже 60% мешканців їздить власним автотранспортом і ще 6,5% на авто сусідів за попередньою домовленістю. Це дає підстави прогнозувати, що заповнення громадського транспорту буде не рентабельним. Натомість розвиток партнерства з використання автотранспорту жителями виглядає досить перспективним. Для окремих категорій маломобільних жителів можна запровадити комунальне таксі за попередніми викликами. Таким чином, забезпечення доступності зростатиме при невеликих затратах публічних коштів.
Одним із важливих елементів згуртованості є безперечно змістовна взаємодія жителів громади. Така взаємодія має підтримуватись на усіх рівнях – між сусідами, в рамках вулиці, кутка, поселення, громади. Найкраща взаємодія та порозуміння виникають при спільній обопільнокорисній діяльності а також на святкуваннях важливих подій, свят (національних, державних сільських/міських та релігійних).
Про спосіб виявлення налаштування жителів громади стосовно їх готовності до суспільно корисної взаємодії йдеться у наступній таблиці.
Приклад: Результатами опитування можливої участі жителів у житті громади виявлено, що найбільш прийнятними для них є сортування сміття, прибирання на території спільного доступу, періодична участь у загальних толоках.
Така орієнтація жителів має бути закріпленою у діях органів місцевого самоврядування у громаді: створення умов для роздільного збирання сміття, затвердження та дотримання правил благоустрою, який передбачає умови прибирання прилеглих до власних територій спільного користування.
Достатньо висока підтримка жителями ідеї участі в загальних толоках дає змогу розраховувати на їх залучення не просто до періодичного прибирання території, а й до більш ширших завдань, як наприклад: висадка дерев вздовж польових доріг, створення відпочинкових локацій біля водойм, упорядкування центральної частини кожного поселення громади.
Оскільки чистота та краса вулиць і домогосподарств є важливою для привабливості громади та, зазвичай, збільшує капіталізацію нерухомості у ній, цілком доречним є ухвалення рішення про проведення щорічних конкурсів з певним призовим фондом стосовно кращого благоустрою двору домогосподарства та утримання прилеглої до нього території. Так само можна запровадити проєкти підтримки ремонтів та створення спільного візуального сприйняття окремих вулиць за умови участі у цьому більшості їх жителів.
Наступний важливий крок щодо покращення згуртованості громади – зменшення асиметрії у якості освіти в школах громади. Тому проаналізуйте результати ЗНО (НМТ) шкіл вашої громади за декілька років. Виявіть школи з найгіршими показниками, проаналізуйте причини низької успішності і підготуйте варіанти їх вирішення. Не може у громаді якість освіти у різних школах досить кардинально відрізнятись, це не справедливо щодо дітей, це не справедливо щодо батьків і це не сприяє збереженню населення у тих поселеннях, де низька якість освіти у школах. Організуйте обміни вчителями і учнями між школами, проводьте спільні креативні уроки з тих предметів у тих школах, де є найкращі для цього вчителі та можливості.
І звісно стан і рівень комунікацій у громаді є надзвичайно важливими для згуртованості, адже навіть при активній і позитивній діяльності місцевої влади, при явних досягненнях окремих її жителів у різних сферах, без відповідної комунікації все це буде таки би мовити прихованим, не помітним і не працюватиме на згуртованість.
Коли ви з`ясували, з яких джерел жителі громади отримують основні новини, ви матимете змогу вплинути на ці інформаційні канали.
Приклад: У вашій громаді досить активним є вебсайт місцевої ради, але ще більш популярним джерелом інформації є фейсбук чи інший месенджер (Viber, WhatsApp чи Telegram). Отже, слід грамотно і ефективно використати ці платформи.
Сьогодні соціальні мережі є ключовими каналами комунікацій, тому їх використання стає дуже важливим. Залучайте до роботи у цій сфері активних дописувачів з числа жителів громади, розміщуйте значиму та корисну інформацію, навчіть працівників органів місцевого самоврядування правильно позиціонувати себе та свою діяльність у соцмережах, дбайте за інформаційну гігієну та безпеку і навчіться не потрапляти на провокування скандалів у віртуальному світі.
Висновок: Ви маєте змогу використати ці рекомендації і наведений практичний досвід команди Інституту громадянського суспільства для організації системної діяльності у територіальній громаді не тільки в частині покращення згуртованості. Адже ми намагались донести ідею, що згуртованість, як ядро стійкості громади, формується на основі різних складових, які часом не виглядають пов`язаними, і ця діяльність здійснюється різними акторами (учасниками) і їх внесок є унікальним, але однаково важливим. Викладені тут пропозиції щодо інтерпретації окремих ситуацій, результатів опитування є лише певним дороговказом для пошуку власних рішень у громаді, які враховують місцеву ситуацію і, відповідно, мають дати відчутний позитивний ефект. Тож бажаємо успіхів і інформуємо, що ми відкрити для консультацій і допомоги у вашій діяльності, яка спрямована на посилення і зміцнення згуртованості.
Цей матеріал створено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках реалізації проєкту «Стійкість та розвиток – методичні рекомендації для територіальної громади», що здійснюється ГО «Інститут громадянського суспільства». Зміст цього матеріалу представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».