Київ. 23 листопада. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Визнання крафтових виробників дистилятів на рівні законодавства дасть змогу до 2030 року вдвічі збільшити кількість легальних виробників, залучити EUR7 млн інвестицій у галузь, створити близько 1 тис. робочих місць, повідомила голова Асоціації крафтових дистилерів України Катерина Камишева на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в четвер.
За її словами, 23 листопада в Україні набув чинності закон “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб’єктами малого підприємництва”, який стане основоположним у формуванні легального ринку крафтових спиртних напоїв.
“Серед іншого виготовлення міцних дистилятів для України – хороша перспектива для українських аграріїв в умовах складнощів з експортом агротоварів. Ми відкриваємо нову сторінку в історії українського міцного крафту”, – наголосила керівник асоціації.
Камишева розповіла, що під час напрацювання законодавства його ініціатори керувалися даними, згідно з якими в одній крафтовій дистиляції зайнято від двох до десяти осіб. Один виробник може розливати продукцію у 250 пляшок ємністю 0,5 л щомісяця, що дасть йому змогу реалізовувати 3 тис. пляшок щорічно. За вартості однієї пляшки крафтового дистиляту 300 грн річний виторг виробника може сягати 450 млн грн.
За оцінкою експерта, наразі тіньовий ринок виробництва крафтового спиртового дистиляту налічує близько 500 суб’єктів, річні обсяги виробництва яких сягають 1,5 млн пляшок, через що держбюджет щорічно недоотримує 75 млн грн ПДВ, 39,99 млн грн від акцизів і 16,2 млн грн податку на прибуток.
Водночас за появи на ринку до 2030 року 70 легальних виробників спиртового дистиляту щорічні обсяги продажу крафтового дистиляту становитимуть 2,52 млн пляшок, а валовий виторг сягне 1 млрд грн. Водночас для виробництва 1 дкл спиртового дистиляту потрібно переробити 60 кг фруктів і 40 кг зерна. Нові виробники перероблять 28 тис. тонн зерна і 42 тис. тонн фруктів щорічно.
Розвиток малого бізнесу й малого фермерства в повоєнний час створить умови для зайнятості колишніх військовослужбовців, а також для розвитку жіночого підприємництва, сімейного бізнесу в сільській місцевості, сприятиме розвитку суміжних ринків із виробництва тари, етикеток, устаткування для випуску й зберігання.
Як повідомила Камишева, європейські дегустатори вже зараз високо оцінюють українські крафтові алкогольні дистиляти, але скаржаться на неможливість придбати їх легально.
“Одна з головних цілей зміни законодавства для легалізації роботи крафтових виробників дистилятів – спрощення умов отримання ліцензій і фінансова складова отримання дозвільних документів”, – пояснила начальник управління з питань продовольчої безпеки та підакцизної продукції департаменту державної політики у сфері санітарних та фітосанітарних заходів Людмила Хомічак.
Під час напрацювання правил функціонування ринку спиртових дистилятів і спиртних напоїв і розроблення умов роботи крафтових виробників уведено в дію закон про географічні назви спиртних напоїв, яким розмежовано поняття “спиртний напій” і “спиртовий дистилят”. Крім того, визначено 44 категорії спиртних напоїв відповідно до європейського законодавства, створено єдині принципи отримання ліцензій, реєстрації місць зберігання, звітності, поводження з відходами тощо.
Як зазначила Хомічак, крафтовому виробнику спиртового дистиляту дозволено не проходити складної атестації для отримання ліцензії. Малим виробникам достатньо підготувати декларації відповідності матеріально-технічної бази та надати їх до Держпродспоживслужби.
Згідно із законом, що набув чинності, значно знижено вартість отримання дозволів на виробництво. Зокрема, ліцензія на виробництво спиртового дистиляту та алкогольних напоїв обійдеться крафтовому виробнику в 780 грн; ліцензія на оптову торгівлю алкогольними напоями – 30 тис. грн на рік; ліцензія на роздрібну торгівлю – 8 тис. грн на рік за кожен вид такої продукції.
Крім того, крафтовий виробник дистилятів зобов’язаний щокварталу надавати Держпродспоживслужбі звіт про обсяги виробництва та/або обігу (зокрема, експорту) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів. У разі порушення законодавства, зокрема неподання та несвоєчасного подання звіту, встановлено штраф у 1020 грн. У разі реалізації понад 10 тис. дкл дистилятів протягом року штраф відповідатиме 200% вартості реалізованої продукції, але не менше ніж 17 тис. грн.
Голова підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій Комітету ВР з питань економічного розвитку Ігор Марчук висловив сподівання на відродження в Україні мистецтва виробництва дистилятів і на його трансформацію в потужну галузь.
“Економічна політика спрямована на стимулювання сімейного та крафтового виробництва. Ми працюємо над розширенням лінійки крафтових товарів, які з часом конвертуються у відповідні законодавчі ініціативи. Парламент готується додати до чинних профільних законів про малих виробників дистилятів і малих виробників виноробної продукції законопроєкт про виробників пива і перетворить їх на крафтову тріаду алкогольних напоїв, які розвиватимуть українську гастрономічну етнокультуру й культуру споживання алкогольних напоїв”, – сказав він.
Як повідомив Марчук, Верховна Рада і Кабмін вишукують фінансові стимули для розвитку переробки в Україні та створення продуктів із доданою вартістю. Зі свого боку держава сподівається на легалізацію крафтового виробництва дистилятів, на його роботу в правовому полі, створення нових робочих місць, сплату податків до держбюджету.