Київ. 25 жовтня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Банки в четвертому кварталі 2023 року, вперше після другого кварталу 2021 року, очікують істотного зниження вартості фондування: негативний баланс відповідей у проведеному Нацбанком опитуванні становить -28% (від -100% до 100%) порівняно з позитивним 10% кварталом раніше.
Згідно з дослідженням, у третьому кварталі поточного року середня вартість фондування вже дещо знизилася вперше з середини 2021 року, всупереч очікуванням банків – баланс відповідей становить 8%.
Уточнюється, що це відбулося завдяки зниженню вартості коштів бізнесу (-4%) і оптових запозичень (-7%), тоді як дві третини банків вказали на зростання ставок за депозитами фізосіб (+18%).
“У жовтні-грудні більшість банків очікують зниження вартості всіх депозитів. Здешевлення коштів корпорацій очікують 87% респондентів, а населення – 54%. Ціна оптового фондування залишиться незмінною”, – зазначив НБУ.
Щодо обсягів фондування, то банки очікують у четвертому кварталі подальшого їхнього зростання, але значно меншими темпами: баланс відповідей знизився до 28% з 54%. Таке уповільнення вже було зафіксовано в третьому кварталі, коли оцінка динаміки фондування знизилася до 22% з 66% кварталом раніше.
“Однак на відміну від попередніх періодів більше зростали зобов’язання перед населенням, ніж бізнесом, а оптове фондування перестало скорочуватися. Вартість пасивів загалом стала дещо меншою завдяки запозиченням від корпорацій та оптовому фінансуванню”, – прокоментував Нацбанк показники за підсумками третього кварталу.
Згідно з його даними, за цей період обсяги зобов’язань банків загалом зросли, при цьому оцінка зростання обсягів коштів домогосподарств (50%) набагато вища, ніж корпорацій (16%).
Банки, як і минулого кварталу, називають рівень відсоткових ставок за депозитами фактором, що визначає зростання коштів клієнтів. Водночас додатковими чинниками для зростання обсягів залучень від домогосподарств стали регулятивні вимоги, а для бізнесу – пропозиція самих корпорацій і наміри фінустанов змінити структуру фондування.
Згідно з опитуванням, істотно зросла кількість банків, які бажають залучати оптове фондування й надалі: баланс відповідей зріс до 43% з 14%.
“Це один із найвищих показників від початку опитування 2021 року… Банки очікують надходження фінансування проєктів відновлення, зокрема від ЄС та МФО”, – зазначив регулятор.
Зазначається, що причиною зростання кількості банків, які хочуть залучити оптові кошти, є нецінові фактори та наміри узгодити строковість активів і зобов’язань.
Також фінустанови вперше з початку повномасштабного вторгнення відзначили привабливість ціни оптових запозичень, що стимулювало попит на них.
Два квартали поспіль банки прогнозують зниження частки фондування у валюті. Зазначається, що такі самі очікування майже половина респондентів має і на четвертий квартал.
За інформацією НБУ, у третьому кварталі строковість фондування не змінилася. Проте, згідно з прогнозами банків, вона зросте в наступні 12 місяців.
Крім цього, третій квартал поспіль переважна більшість респондентів відзначають збільшення загального обсягу їхнього капіталу за останні 12 місяців, а подальшого зростання очікує три чверті опитаних. Респонденти вп’яте поспіль назвали прибутковість визначальним фактором, що зумовлює збільшення обсягу капіталу в наступні 12 місяців.
Крім того, з початку року переважна більшість фінустанов не відзначала наміру акціонерів збільшувати обсяг капіталу в наступні чотири квартали. При цьому деякі респонденти повідомили, що скорочення обсягу капіталу можливе внаслідок зміни регуляторних вимог або рішення про зміну власного ризик-апетиту.
Майже три чверті респондентів відзначили зростання вартості капіталу за останні 12 місяців. Однак у майбутньому вони не очікують зміни його вартості, зазначив центробанк.
Як повідомлялося, середня ставка нових оформлених у вересні гривневих депозитів для корпоративного сектору другий місяць поспіль знизилася на 0,9 в.п. (відсоткового пункта) – до 12,5%, тоді як для домогосподарств вона залишилася на рівні близько 12,25% річних після першого за 14 місяців зниження в серпні на 0,5 в.п.
Водночас інфляція в Україні за підсумками вересня уповільнилася до 7,1% з 8,6% за підсумками серпня і з 11,3% – за підсумками липня.
Щодо обсягів депозитних вкладів, то розрив між вкладами юросіб і фізосіб у вересні продовжив скорочуватися: якщо юрособи скоротили їх на 12,1 млрд грн, або на 1,1% – до 1 трлн 116,3 млрд грн, то фізособи наростили на 22,9 млрд грн, або на 2,4% – до 999,4 млрд.
Населення збільшило депозити і у гривні – на 2,5%, до 663,7 млрд грн, і у валюті – на 2%, до еквівалента 335,7 млрд грн, тоді як депозити юросіб у вересні у валюті скоротилися на 5,4% – до 340,2 млрд грн, у гривні збільшилися на 0,8% – до 776,1 млрд грн.