(додано текст після 5-го абз.)
Київ. 26 червня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Кількість прихильників необхідності зниження облікової ставки Нацбанку з утримуваного рік рівня 25% на останньому засіданні Комітету з монетарної політики (КМП) 14 червня зросла до трьох із двох на засіданні 8 травня, а прихильників її збереження знизилася з дев’яти до семи.
“Більшість членів КМП вважають імовірним зниження облікової ставки на 1-2 в. п., починаючи з липня або вересня”, – наголошується в релізі Нацбанку в понеділок за підсумками засідання.
Уточнюється, що один член комітету пропонував знизити ставку на 1 відсотковий пункт (в. п.), другий – на 2 в. п., а третій – відразу на 5 в. п.
“Вони (члени КМП – ІФ-У) погодилися, що в разі подальшого, стрімкішого за прогноз, сповільнення загальної та базової інфляції, відповідного поліпшення очікувань та збереження достатнього обсягу міжнародних резервів НБУ зможе перейти до циклу зниження облікової ставки без ризику втрати привабливості гривневих активів”, – констатується в повідомленні.
Більшість членів КМП очікують, що наприкінці року облікова ставка становитиме 20-21%. Ще один учасник дискусії бачить передумови для стрімкішого її зниження – до 19-20%.
Під час дискусії зазначалося, що сповільнення інфляції за останні місяці було стрімкішим, ніж очікував НБУ. Зокрема, у травні вона знизилася до 15,3% проти 16,2% за траєкторією квітневого прогнозу і продовжила знижуватися в червні, зазначив центробанк.
Водночас він зауважив, що фундаментальний інфляційний тиск залишався доволі високим, зокрема давалося взнаки перенесення витрат, пов’язаних із війною, на ціни товарів і послуг. У результаті базова інфляція в травні знизилася лише до 15,6% у річному вимірі, що відповідало прогнозу НБУ.
Серед інших проінфляційних ризиків центробанк вказав зміни в ціноутворенні на ринку електроенергії для непобутових споживачів, швидше, ніж очікувалося, відновлення економічної активності та роботу з перебоями “зернового коридору”. “Реалізація сценарію з припиненням його роботи матиме негативні наслідки для українського експорту з відповідним зниженням валютних надходжень у країну та можливим посиленням тиску на курс гривні. Ускладнити ситуацію можуть обмеження поставок українського продовольства окремими європейськими країнами”, – зазначив Нацбанк.
Він також нагадав, що залишки на поточних рахунках у банках залишаються рекордно високими (близько 400 млрд грн коштів фізичних осіб), що генерує ризики для валютного ринку за подальшого пом’якшення обмежень, а простір для повернення частки строкових вкладів до довоєнного показника в 50% з нинішніх 35% залишається ще значним і потребує стимулювання.
“Для того щоб використати потенціал запроваджених заходів та не розвернути позитивні тенденції, треба діяти виважено та обережно. (…) Отже, ризики від передчасного зниження облікової ставки є набагато більшими, ніж від утримання її незмінною”, – вважає більшість членів КМП Нацбанку.
Один з учасників дискусії звернув увагу на те, що зберігається і загроза виникнення додаткових бюджетних потреб та значних квазіфіскальних дефіцитів. Квітневе оновлення прогнозної траєкторії облікової ставки посилило інтерес до ОВДП, що разом з іншими заходами уряду та НБУ посприяло активізації ринкових залучень для фінансування дефіциту бюджету, наголошується в релізі.
На думку цього учасника, цей інтерес можна й надалі підтримувати шляхом односторонньої заяви про наміри (forward guidance) щодо поступового зниження облікової ставки вже під час найближчих засідань.
У пресрелізі також констатується, що липневий КМП, на якому буде презентовано оновлений макропрогноз НБУ, дасть більше відповідей на наявні питання.