Блокада польського кордону веде до зростання роздрібних цін імпортних категорій товарів

(додано текст 10-13-го абз.)

Київ. 27 листопада. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Блокада польського кордону значно ускладнила доставку імпортної продукції з Європи, пріоритет роздрібних мереж на українську продукцію знизив ризики для споживача, проте підвищується ризик зростання цін на низку категорій товарів, випливає з опитування ритейлерів, проведеного агентством “Інтерфакс-Україна”.

“КОЛО” пріоритизує українське виробництво та українську продукцію, яка є ключовою частиною нашої стратегії роботи. Однак важливо розуміти, що деякі продукти, як-от какао, кава, апельсини, сіль – це переважно імпорт. На сьогодні оцінка наших ризиків становить 25-30 млн грн на місяць, зокрема в категоріях кондитерських виробів, алкоголю, сирів, цитрусових”, – повідомила агентству генеральний директор мережі “КОЛО” Марина Сергієнко.

Вона зазначила, що нині мережа формує невеликі запаси на складах під різдвяно-новорічний період, а блокування польсько-українського кордону негативно впливає на бізнес-процеси.

“Це може призвести до дефіциту деяких товарів на полицях. Важливо розуміти, що це може торкнутися і продукції українського виробництва через відсутність складових їхнього виготовлення або пакувальних матеріалів”, – додала вона.

У пресслужбі “АТБ” повідомили, що, крім польських товарів, через заблоковані пункти переходу доставляють товари з країн Прибалтики, Німеччини, Голландії, Бельгії, частка яких в асортименті “АТБ-Маркету” досить вагома. Зокрема, висока частка польських виробників в асортименті категорій молочної продукції, заморожених овочів і фруктів, макаронних виробів, напоїв й алкогольної продукції, мийних і косметичних засобів.

У пресслужбі “Епіцентру” повідомили, що працюють через польські порти, зокрема Гданськ і Гдиню, блокування кордону вплинуло на кількість товарів, які можна ввозити на територію України, проте частка власного імпорту в мережі невисока.

“Команда багато років поспіль працює над зменшенням імпортозалежності: переключилися на українських виробників, надаємо перевагу національним постачальникам і розвиваємо власне виробництво. Тож усі ці заходи нівелюють проблеми з польським кордоном”, – повідомили у пресслужбі.

У “КОЛО” констатували, що використання інших пунктів пропуску не розв’язує проблеми, оскільки значне нагромадження транспорту на цих пунктах призводить до додаткових фінансових витрат й уповільнення проходження кордону.

“Наприклад, перетин українсько-румунського кордону може збільшити термін доставки на два-три дні, призводячи до збільшення вартості доставки на EUR600-1000 за один рейс. У таких умовах, навіть якщо перевезення товарів через інші кордони стане можливим, проблеми з температурним режимом під час транспортування можуть залишитися критичними для продуктів харчування, що може призвести до подальших втрат і погіршення ситуації на ринку”, – зазначила Сергієнко.

Заступник генерального директора “Еко-Маркет” з логістики Наталя Краснікова повідомила агентству “Інтерфакс-Україна”, що на деяких складах дистриб’юторів в Україні спостерігається зменшення залишків, на це прямо впливає те, що через бойкоти пропускних пунктів на кордонах замовлення на доставку з Європи виконуються приблизно наполовину.

“У такій ситуації ми помічаємо небажання перевізників узагалі брати нові замовлення (вантаж на борт авто) під час страйку, адже до них можуть застосовуватися штрафні санкції з боку покупців через неможливість виконати зобов’язання”, – сказала вона.

На думку Краснікової, у короткостроковій перспективі малоймовірним є сильний вплив цих факторів на ціни для кінцевих покупців. Однак якщо ситуація затягнеться, ціни почнуть зростати, насамперед на імпортні товари.

“Вартість вітчизняних товарів має змінитися мінімально (за винятком тих товарів, де переважає частка імпортних складових). Усе це може призвести до перерозподілу ринку на користь українських компаній, чиї виробничі потужності розташовані в Україні, складові продуктів також виробляють тут, а самі підприємства мають достатній рівень виробництва, щоб закрити ніші, які раніше займав імпорт”, – вважає Краснікова.