Ні для кого не секрет, що ми вже більше ніж шістсот днів боремося проти другої армії світу, даємо гідний опір окупантам, та потрохи, відвойовуємо своє.
Світова спільнота активно підтримує нас, нам надають озброєння, розвідувальні дані та гуманітарну допомогу. Проте сьогодні, ми хочемо розібрати які дипломатичні ініціативи були для врегулювання війни, та до чого вони призвели.
Китай. Дана країна запропонувала свій “мирний план” у річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну. Складається з 12-ти пунктів:
- повага до суверенітету, гарантії незалежності та територіальної цілісності всіх країн;
- відмова від «менталітету холодної війни», повага до інтересів безпеки окремих країн, відмова від посилення та розширення військових блоків;
- припинення бойових дій;
- відновлення мирних переговорів;
- вирішення гуманітарної кризи;
- захист цивільних осіб та військовополонених;
- забезпечення безпеки атомних електростанцій;
- зниження стратегічних ризиків – недопущення використання хімічної, біологічної чи ядерної зброї;
- гарантії вивезення зерна у рамках Чорноморської зернової ініціативи;
- відмова від односторонніх санкцій;
- підтримка стабільності ланцюжків виробництва та поставок для захисту світової економіки;
- сприяння повоєнному відновленню України.
Наш президент доволі спокійно відреагував на дану ініціативу, сказавши:
“Над деякими пунктами можна працювати”.
Цей план підтримали певні країни, а саме Білорусь, Іран, Казахстан та Угорщина, і у кожній із них є проросійські налаштовані політики. США в цей момент, сказали, що китайська ініціатива грає на руку рф.
Проблема полягає у тому, що по факту китайський план, це свого роду “кіт у мішку”. Як зазначає The Hill, вигода для Китаю саме у тому, щоб витіснити США із європейського та тихоокеанського безпекового простору. Адже, якщо трішки помислити, для великих держав однополярний світ, давно не потрібен, і ситуація в Україні, чудовий шанс цим скористатись. І що ми отримали за 9 місяців після опублікування цього “плану”. НІЧОГО. росія, як тероризувала Україну, так і продовжує це робити. За попередженнями ГУР МО, осінню-взимку, нас знову чекає обстріл по об’єктам критичної інфраструктури. А Китай та росія наростили стратегічні відношення. За останніми новинами Китай поставляє росії дрони на суму більше ніж 12 000 000$. Китай хоче бути миротворцем і в Україні, і в Ізраїлі, проте крім “стурбованості” нічого не робить. Отже, КНР діє виключно в своїх інтересах, при цьому часто висловлює свою неоднозначну позицію.
Ватикан. У кінці квітня Папа Римський Франциск анонсував створення Ватиканом “спеціальної місії з миротворення” з метою завершення конфлікту між Росією і Україною. У першому відгуку України надійшла інформація, що їй не було відомо про таку ініціативу, але в травні президент Зеленський особисто зустрівся з Папою Франциском. Головна мета цієї місії, послаблення напруженості між двома країнами. Кардинал Маттео Дзупі, який очолив цю місію, обговорював українську формулу миру. Також відомо, що президент просив допомоги у Ватикану, на рахунок звільнення полонених.
Що ми маємо на сьогоднішній день, не одного обміну полонених за посередництва Папи ми не отримали, втім час від часу, одержуємо гуманітарну допомогу від акції “Папа для України”. У своїх промовах, Папа не визнає росію агресором, закликає до перемовин, та розповсюджує узагальнені наративи:
” У всьому винні торговці зброєю”
“Деякі країни грають з Україною”
“Похвала за спосіб бути росіянам”
Аналізуючи ці заяви, можна побачити, що винними у цій війні, він називає своїх особистих противників, противників католицької церкви.
Відомо, що ніякої посередницької функції у Ватикану бути не може, тому що це буде функція, яка обдурить Україну або справедливість, про це нещодавно заявив Михайло Подоляк.
Мексика. У вересні, глава Мексики, Андрес Мануель Лопес Обрадор, вніс пропозицію щодо своєї “мирної ініціативи”. Зокрема, він виступив із ідеєю не лише припинення вогню, але й створення “комітету для проведення діалогу та забезпечення миру”, в якому взяли б участь представники ООН, Ватикану та Індії.
Крім таких загальних заяв, Мексика нічого не запропонувала, а Михайло Подоляк заявив, що Обрадор використовує війну в Україні для свого піару. Нещодавно він знову кидав заяви, і пропонував зустрітися двом делегаціям у Саудівській Аравії, проте це вкотре були популістичні висловлювання, які ні до чого не призведуть.
У підсумку, хочеться ще раз повторити, жодний мирний план, не може бути реалізований, коли ти пробуєш домовитись із терористами. Історія про це нагадує не раз. І потрібно усвідомити кожному із нас, не існує в сучасному світі держави, яка буде безкорисно допомагати і вирішувати локальні війни.