Україна у світлі останніх подій потребує досвіду боротьби з тим, що залишається після руйнувань. Такі знання може запропонувати Японія.
Багато разів острівна країна стикалася з цунамі та землетрусами, що тягнуло за собою величезні наслідки й вимагало моментальних рішень. Крім того, Японія пережила одну з найбільших техногенних катастроф на Фукусімській АЕС. На Україну своєю чергою йдуть регулярні атаки з боку країни-агресора, з наслідками яких також доводиться розбиратися.
Олена Кравченко, очільниця МБО «Екологія – Право – Людина» (ЕПЛ), проаналізувала досвід Японії з управління відходами руйнації й поділилася напрацюваннями зі Спільнотою ОГС «Відновлення». Тож пропонуємо вам ознайомитися з окремими результатами аналізу.
Регулювання управління відходами в Японії: підходи та практики
Японська модель управління відходами руйнувань показує якісний підхід до розв’язання екологічних питань на різних урядових рівнях.
Регулювання відбувається через інтегровану систему, й передбачає національний, префектурний та муніципальний рівні.
Це дозволяє уніфікувати підхід до кризової утилізації відходів з огляду на специфічні потреби та ресурси кожного регіону.
Особливості японського досвіду
Коли трапився Великий східнояпонський землетрус, особливо важливо було вжити термінових заходів, адже країна мала активно боротися з величезною кількістю відходів від руйнувань.
Без достатніх ресурсів або підготовки, місцеві уряди часто втрачали свої кадри через катастрофи, тому потрібно було швидко реагувати на всі накопичені біди.
Реакція на катастрофу
Міністерство навколишнього середовища ухвалило рішення створити спеціальну Робочу групу з управління відходами після лиха, до якої увійшли 100 експертів з різних сфер. Вони відповідали за забезпечення підтримки місцевим і префектурним урядам, координували зусилля зі збору, сортування та переробки відходів.
Фінансування та технічна підтримка
Міністерство видало директиви для допомоги місцевим жителям, забезпечило необхідну матеріальну допомогу, що допомогло місцевим органам впоратися з надзвичайною ситуацією.
Тому, аби покрити витрати, сприяло залучення фінансів через випуск облігацій, а директиви включали рекомендації щодо оптимальних методів переробки відходів від використання.
Створення чіткого Керівництва
Згодом для того, щоб управляти відходами, було розроблено Керівні принципи (Генеральний план) щодо управління відходами після стихійного лиха великого землетрусу в Східній Японії.
Ці Принципи охопили всі аспекти: від сортування до остаточної утилізації. Вони також враховували потребу масштабного спалювання та подальшої переробки відходів.
Фіскальні заходи
Керівні принципи передбачили збільшення державних субсидій для префектур і муніципалітетів. Крім того, вони зачіпали застосування спеціальних фінансових інструментів для покриття витрат на управління відходами.
Таким чином це значно сприяло зміцненню зусиль на місцевому рівні.
Що цікаво знати про категорії відходів і методи їх обробки в Японії?
Горючі відходи — це ті, які можуть бути подрібнені та використані для виробництва енергії або як сировина в процесі виробництва цементу.
Відходи деревини:
- вплив дощу на деревину допомагає видалити сіль, що робить її придатною для подальшого використання;
- виробництво багатоцільових дерев’яних плит генерує паливо для енергогенерації;
- деревина, оброблена арсенатом хрому міді, має бути утилізована через спалювання на спеціалізованих заводах.
Негорючі відходи слід відокремлювати від горючих і знешкоджувати на звалищах.
Металобрухт: метали потрібно сортувати на чорні та кольорові, після чого вони підлягають переробці.
Бетонні відходи:
- поділ на асфальт, бетон, камінь та інші матеріали;
- використання як будівельних матеріалів для реконструкції постраждалих районів.
Побутова техніка та автомобілі:
- сортування на склади: телевізори, кондиціонери, холодильники тощо;
- переробка за відповідними законами (1998 р. про побутову техніку, 2002 р. про транспортні засоби).
Водний транспорт:
- демонтаж після видалення палива та акумуляторів;
- переробка металобрухту і спалювання деревини та пластику для виробництва енергії;
- особлива обробка частин, що містять азбест.
Небезпечні відходи:
- окрема категорія для азбесту, ПХБ та інших небезпечних речовин;
- спеціальні методи утилізації відповідно до їхніх властивостей.
Відкладення цунамі:
- матеріали з токсичними речовинами використовують як сировину для цементу або спалюють;
- інші матеріали, схожі на водний пісок, використовують як засипку або переробляють.
Відходи з постпожежних ділянок:
- відділення золи від металів і бетону;
- використання змішаної золи для спалювання або захоронення.
Як усе це може допомогти Україні?
Японія демонструє, як правильно й структуровано організувати реакцію на масштабні катастрофи, керуючи величезною кількістю відходів руйнувань.
Маючи сумний досвід війни, що триває, Україна може використати цей досвід для своєї користі.
Насамперед завжди має бути чітка структура та управління відходами для координації всіх дій та максимально швидкого реагування — від місцевого до національного рівня.
Крім того, важливо розробити методи ефективної переробки. При цьому, як на приклад, можна спиратися на категоризацію, запроваджену в Японії.
Повний звіт з дослідження законодавства України щодо поводження з відходами від руйнувань та будівництва, а також законодавства ЄС, Великобританії та Японії, яке стосується теми відходів руйнації, норм будівництва та інших дотичних тем, з рекомендаціями експертів читайте за посиланням.
Цей матеріал створено за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту Спільнота громадянського суспільства України «Відновлення», що фінансується Посольством США в Україні. Зміст статті не обов’язково відображає погляди ІСАР Єднання, погляди Посольства США в Україні або Уряду США.