25 березня 2024 року в Києві відбувся Конгрес «Реформа державних фінансів – шлях до відновлення України», організований провідними бізнес-асоціаціями та аналітичними центрами за підтримки CIPE.
У Конгресі взяли участь урядовці, депутати, експерти та представники бізнесу. Від представників влади присутніми були голова партії «Слуга народу», голова Комітету Верховної Ради України з питань організації держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк; голова Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха; перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк; голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова; заступниця голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк; голова ТСК ВРУ з питань захисту прав інвесторів, голова Парламентської спецкомісії по захисту інвесторів Галина Янченко; голова Агентства з розшуку та менеджменту активів Олена Дума, заступник міністра економіки України Олексій Соболев тощо.
Бізнес представляли перший віце-президент Торгово-промислової палати Михайло Непран, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців, член наглядової ради «Рада міст ЗахистиФОП» Борис Емельдеш, виконавча директорка Асоціації ІТ-Ukraine Марія Шевчук; виконавча директорка Спілки Українських підприємців Катерина Глазкова, виконавча директорка Kharkiv IT Cluster Ольга Шаповал та багато інших керівників провідних асоціацій, від аналітичних центрів взяли участь виконавчий директор CASE Ukraine Дмитро Боярчук, голова Advanter Group Андрій Длігач; координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман, голова ради Інституту податкових реформ Олена Хотенко та інші.
Під час Конгресу представники економічних аналітичних центрів та провідних бізнес-асоціацій презентували спільне бачення реформи системи державних фінансів України, яка потрібна Україні на етапі відновлення та на шляху до євроінтеграції. Мова йшла в першу чергу про податкову та бюджетну реформу, зміни у мобілізаційних процесах, а також про реформу правоохоронних органів. Учасники Конгресу наголосили, що реалізовувати ці кроки потрібно вже зараз.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань організації держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк зазначила, що відновлення України – процес, який може сприйматися тільки у форматі фізичного відновлення тих чи інших об’єктів. Але це зовсім не так. Відновлення поділяється на дві великі категорії:
- планування відбудови з урахуванням екологічних, демографічних, економічних викликів;
- проведення системних реформ, які спрямовані не лише на саму відбудову, а й на зміну політично-правової реальності, враховуючи розвиток державних інститутів та економіки України.
Без бізнесу, економіки неможливо говорити про стале і довготривале відновлення України в цілому, а також окремих громад. Одночасно спільними залишаються проблеми, незалежно від того, чи це прифронтова територія, чи умовно тилова: високий рівень корупції; тіньова економіка; ухилення від сплати податків; низький рівень економічних свобод; тиск на бізнес з боку контролюючих органів тощо.
«Бізнес і влада розуміють, що економіка та податки – це можливість продовжувати боротьбу нашої держави та будувати успішне майбутнє України. Тому потрібно вирішувати давні та системні проблеми, які гальмують бізнес. Це питання виживання та розвитку нашої держави.» – зазначила Олена Шуляк.
Заступниця голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що «інвестняні» не виправдали покладених на них сподівань. За її словами, потрібні системні реформи. «Ручний режим управління податковою та митницею не призводить до гарних результатів, а призводить лише до вибіркового правосуддя, вибіркового розблокування за якийсь відсоток через посередника», – сказала вона.
Голова парламентського Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха розповів, що економічне бронювання від мобілізації принесе бюджету понад 200 млрд грн на рік. «Зараз діяльність комітету фокусується на забезпеченні потреб фінансування бюджету через різні інструменти. Першим є пряме фіскальне забезпечення оборонних видатків. І тут ми покладаємося не на масове збільшення податків, а на створення нових механізмів, на пошук нових інструментів, нових шляхів. І в тому числі ми не відкидаємо питання економічного бронювання, яке, за нашими розрахунками, може приносити від 200 млрд грн на рік», – повідомив Дмитро Наталуха, голова парламентського Комітету з питань економічного розвитку. Йдеться про додаткову сплату військового збору на таку суму.
В Кабміні готується альтернативний варіант – бронювання робітників, які офіційно отримують більше 35 тис. грн. «По системі бронювання роботи ведуться. Сподіваюся, що скоро система запрацює», – зазначив заступник міністра економіки Олексій Соболев.
Також Дмитро Наталуха повідомив, що Комітет з питань економічної політики спільно з представниками бізнес-середовища розробляють низку законопроєктів, які спростять роботу малому та середньому бізнесу.
«Ми орієнтуємося на те, щоб у найближчі кілька місяців у законопроєктному полі з’явилися реальні документи, які відображатимуть те, що ми разом з бізнесом спільно напрацювали», – зазначив він.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова зазначила, що представники бізнесу звертають багато уваги на ідеї щодо зменшення податків, скорочення податкових надходжень, але майже не звертають уваги на соціальні проєкти, які здатні суттєво скоротити видатки бюджету, вивільнити ресурс для інших напрямків. Десяток таких проєктів напрацьовано та зареєстровано у ВРУ щодо майна профспілок, оптимізації видатків соцфондів тощо.
Також значною проблемою є дисбаланс у заробітних платах народних депутатів та апарату ВРУ, розбіжності у сумах в кілька різів демотивують народних обранців.
«Перезавантажувати БЕБ та митницю в 2025 році буде запізно», – наголосив Ярослав Железняк.
«Немає кращого року для побудови і відбудови довіри до інституцій, які прямо залучені у взаємодію з бізнесом, ніж 2024 рік. В 2025-му вже буде пізно».
«Тому цього року ми маємо зробити перезавантаження митниці. І цьогоріч ми маємо зробити повноцінне перезавантаження БЕБ з повною переатестацією всіх кадрів пiсля обрання директора», – зазначив Ярослав Железняк.
Голова Advanter Group Андрій Длігач зазначив, що мобілізація 25% працівників може призвести до втрати більше половини обороту українського бізнесу. За результатами опитування представників бізнесу, яке презентував Андрій Длігач, дві третини опитаних підтримали економічне бронювання працівників із зарплатами від 30 тис. грн. «Більшість вважають, що економічне бронювання є раціональним правильним кроком, який дозволить детінізувати зарплати і збільшить надходження до бюджету», – сказав він.
«Через відсутність системного бронювання фахівців ІТ-галузі та прозорого механізму для закордонних відряджень українська економіка щомісяця втрачає валютну виручку в еквіваленті майже 2 млрд грн неукладених контрактів ІТ-бізнесом. Це негативно впливає на податкові надходження, робочі місця та позиції ІТ-галузі України в світі», – зазначила Ольга Шаповал, виконавча директорка Kharkiv IT Cluster.
Негайного вирішення потребує і питання взаємодії бізнесу з правоохоронними органами. «Для нас критично важливо зменшити тиск на бізнес. Треба долучатися всім нам до змін в законодавстві. Йдеться про дві речі, по яким ми працюємо з бізнес-спільнотою. Перше – це стандарти діяльності прокурорів. Ми, як СУП, запропонували цю ідею ще у 2020 році. Були розроблені стандарти діяльності прокурорів, які були затверджені й мали рекомендаційний характер. Життя показало, що рекомендаційний характер у нас не працює, і треба, щоб це було обов’язково», – заявила виконавча директорка Спілки українських підприємців Катерина Глазкова.
Депутати погодилися з тим, що ця сфера потребує негайних змін. «З початку 2023 року взаємодія бізнесу і правоохоронців не завжди приносить задоволення бізнесу. Є системні проблеми, які потрібно врегулювати на законодавчому рівні. Ми розробили законопроєкт № 9211 із змінами до КПК. І він стосується не лише БЕБ, а всіх правоохоронних органів», – заявила голова парламентської ТСК з питань захисту інвесторів Галина Янченко.
Болючим виявилося і питання тотальної фіскалізації. «Бізнес має втратити 35 млрд грн на РРО та товарному обліку, щоб держбюджет отримав 8 млрд грн. Відповідно до економічних розрахунків аналітичних центрів, широка фіскалізація всієї 2-ї та всієї 3-ї груп ССО – це суспільно негативне регулювання», – заявив президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців Борис Емельдеш.
Михайло Непран, перший віце-президент Торгово-промислової палати, зазначив, що зважаючи на постійні проблеми бізнесу з правоохоронцями, доцільним є провести легалізацію щодо майна. «Прийшов період, коли перші мільйони в Україні є і їх треба узаконити. Це має бути не просто визнання права власності, а й її легалізація. З боку Генпрокурора є підтримка цієї ідеї. Треба прийняти відповідний законодавчий акт, яким би визнавалася власність, яка є, і більше ніякі правоохоронні органи не мають її чіпати», – запропонував перший віцепрезидент ТПП.
За підсумками Конгресу буде затверджено Резолюцю Конгресу «Реформа системи публічних фінансів – шлях до відновлення України», яку підпишуть всі провідні бізнес-асоціації країни.
Головними пунктами Резолюції є:
- Ключові інституційні реформи, мінімізація корупції (перезавантаження Бюро економічної безпеки, Державної митної служби України, Державної податкової служби України).
- Впровадження інклюзивного підходу у формуванні державних політик і стратегій, зокрема передбачити обов’язковість подання АРВ всіма суб’єктами законодавчої ініціативи та необхідність певної мінімальної кількості депутатів-авторів для реєстрації проєкту закону.
- Відновлення та розвиток економіки, збереження економічного потенціалу: впровадження оптимальної моделі економічного бронювання, е-бронювання, е-відрядження.
- Запобігання тиску правоохоронних органів на бізнес, що призводить до значних економічних втрат: встановлення принципу презумпції невинуватості платника податків, концентрація функцій досудового розслідування економічних злочинів виключно у БЕБ, внесення змін до КПК.
- Реформа податкової системи та митного законодавства: зниження сукупного податкового навантаження на фонд оплати праці, заміна дискреційного податку на прибуток податком на виведений капітал після завершення воєнного стану, зміна ідеології СМКОР з «каральної» на аналітичну, запровадження граничного терміну блокування податкових накладних, забезпечення збереження поточної спрощеної системи оподаткування та перехід від широкої фіскалізації до ризик-орієнтованої.
- Збереження незмінності гарантованих зобов’язань щодо умов ведення бізнесу в податковому режимі «Дія сіті».
- Впровадження системи підтримки та стимулювання підприємництва на територіях можливих бойових дій, у деокупованих громадах.
- Скорочення неефективних видатків держбюджету: адаптація обсягу державних видатків до нових демографічних реалій, скорочення видатків на представницькі органи державної влади, систему правосуддя, освіту, охорону здоров’я та житлові субсидії.
