Громадська організація «ЕЛЕОС-УКРАЇНА» у рамках проєкту «Дорога надії» не лише надає гуманітарну допомогу та евакуює людей із прифронтових районів, але й допомагає відновлювати їхні втрачені документи — ID-картки і закордонні паспорти. Загалом за вересень-жовтень видавали уже понад 60 квитанцій на їх виготовлення.
Юристка Дарія Конох допомагає відновлювати документи жителям Харківщини. В інтерв’ю вона розповіла, чому ця ініціатива вкрай важлива. Далі — її пряма мова:
— Багато людей з прифронтових територій не мають паспорта громадянина України. Серед тих, хто зараз звертається з проханням його відновити, близько 90% — це люди, в яких росіяни забрали документ під час окупації і не повернули або повернули у такому стані, що він непридатний для використання. І 10% — це ті, хто втратили паспорт під час обстрілу, пожежі тощо. Також були випадки, коли люди похилого віку мали лише документи радянського зразка, український паспорт ніколи не оформлювали.
Нещодавно до нас звернулися двоє чоловіків. Один мав лише свідоцтво про народження, тому що його паспорт забрали росіяни. Другий втратив паспорт під час пожежі, яку спричинив обстріл. З документів у нього залишилося лише свідоцтво про шлюб. Староста села підтвердила особу обох чоловіків, зазначивши, що знає де вони живуть і коли народилися. Тобто у таких ситуаціях часто доводиться залучати свідків.
Наявність паспортів є надзвичайно важливою для мешканців прифронтових регіонів. Без документів людина не може отримати базові послуги: оформити довідку ВПО, отримати державні виплати чи медичну допомогу. Майже всі гуманітарні організації, що надають допомогу в цих зонах, обов’язково вимагають паспорт для підтвердження особи й місця проживання. Фактично, без документів людина позбавлена доступу до більшості державних чи гуманітарних послуг.
Наприклад, нещодавно видали квитанцію на документи чоловіку з інвалідністю, в нього немає обох ніг. Але оформити виплати по інвалідності він не міг, оскільки не мав паспорта громадянина України.
Крім того, без паспорта ви не зможете переїхати з одного населеного пункту в інший.
Наразі послугу з відновлення документів надає лише «ЕЛЕОС-УКРАЇНА» у рамках проєкту «Дорога надії». Жодні інші подібним не займаються.
Через сарафанне радіо інформація про цю послугу швидко поширилася, багато людей телефонують і просять про допомогу. І не лише з Харківщини, а й з Сумщини, Дніпропетровщини. На жаль, ми не маємо ресурсів допомогти всім. Зараз паспорти відновлюємо лише на Харківщині для вразливих категорій: людей похилого віку, внутрішньо переміщених осіб і жителів прифронтових громад.
Процес починається з подачі заявки. Ми розглядаємо всі, визначаємо категорії вразливості та відбираємо тих, хто потребує допомоги. Я особисто контактую з людьми, допомагаю записатися на прийом у міграційну службу, якщо вони не мають доступу до електронних послуг. Далі видаю квитанції для виготовлення паспортів з якими вони йдуть отримувати документи. Загалом процес максимально простий. Люди залишаються задоволені якістю наданих послуг.
Крім ID-карток також допомагаємо з виготовленням закордонних паспортів. Переважно цю послугу надаємо сім’ям, які мають двох дітей і більше.
На Харківщині умови життя стають дедалі нестерпнішими через постійні обстріли. З наближенням холодів все більше сімей вирішують виїжджати за кордон.
Днями я працювала у селищі Слатине Дергачівської громади. Прийшла жінка за квитанціями на закордонні паспорти для своїх дітей. Неподалік їхнього будинку стався приліт. Зараз мають дуже погані умови життя. Планує вивозити дітей за кордон до родичів щойно отримають документи.
Виготовлення закордонних паспортів — доволі витратна процедура. Особливо для багатодітних родин. Тому маємо багато запитів.
Нещодавно отримали заявку від дитячого будинку сімейного типу. У них 12 дітей. Більшість втратили батьків внаслідок обстрілів. Проживають у селі, яке розташоване менш ніж за 15 кілометрів від кордону з ворогом. Село регулярно потерпає від обстрілів. Мати розповіла, що діти бояться навіть засинати і виходити на вулицю. Також планують виїжджати.
На початку повномасштабної війни українські та польські прикордонники ще закривали очі на відсутність паспортів у дітей, оскільки розуміли, що евакуація часто відбувалася в поспіху. Зараз це вже не так — правила змінилися.
Загалом за вересень-жовтень ми видавали 66 квитанцій на виготовлення ID-карток і закордонних паспортів. На сьогодні документи вже отримали 10 осіб. Очікую, що невдовзі й інші люди почнуть надсилати нам фотографії зі своїми готовими документами.
Проблема з документами є у людей в багатьох громадах на Харківщині. На жаль, не з усіма маємо налагоджений тісний контакт. не всі старости готові оперативно реагувати на такі виклики. А від цього багато залежить. Робота значно полегшується, коли керівництво села чи міста дійсно дбає про своїх людей, для них це не формальність, а справжнє бажання допомогти. Приміром, у Дергачівській громаді нас підтримують. Старости самі телефонують, уточнюють інформацію про своїх жителів, активно беруть участь у процесі. Хотілося б, щоб більше громад долучалися до нашого проєкту.
Мабуть, найбільша складність у моїй роботі полягає в тому, що постійно працюємо у прифронтових регіонах, де обстріли тривають безперервно. Наприклад, вночі дізнаєшся з новин про черговий обстріл: згоріли будинки, загинули люди. А зранку розумієш, що потрібно їхати саме в це село. Важко морально, але тримаєшся на любові до людей та бажанні їм допомагати.
Проєкт «Дорога надії» реалізується за фінансової підтримки Johanniter International Assistance.