Ексклюзивне інтерв’ю з директором FlixBus в Україні, Польщі та країнах Балтії Міхалом Леманом
Текст: Альона Манжело
– Триває ще один “гарячий” різдвяно-новорічний сезон. Якою є ситуація на кордоні наразі? Чи очікуєте ще більшого зростання черг і відповідно часу очікування?
– Цього року на бронювання вплинула зміна офіційних дат Різдва. Ми бачимо, що люди почали трохи раніше їздити з Європи в Україну. Проте січневі дати лишаються для багатьох теж актуальними, відповідно і попит на початку січня лишається традиційним. Спостерігаємо високий трафік і зростання кількості автобусів на прикордонних переходах. А це, на превеликий жаль, завжди спричиняє затримки при перетині кордону, як було й минулого року.
Те, що час очікування буде довгим, ще не найбільша проблема. Адже справа не стільки в тому, довгий він чи короткий, скільки в його непередбачуваності. Іноді це – чотири години, а може бути десять чи одинадцять годин. І особисто я чи інші перевізники з цим нічого не можемо вдіяти. На сьогодні не існує чітко визначеного проміжку часу, протягом якого автобус має бути перевірений на кордоні. Не сформовано жодних вимог до перевізників, виконавши які, вони могли б перетинати кордон швидше.
У флоті FlixBus наразі 65 автобусів, які курсують між Україною і Європою. Найбільш завантаженими є, звісно, прикордонні переходи з Польщею. Найменш завантаженими за нашими очікуваннями, за підсумками будуть ПП “Ужгород – Вишнє Нємецьке” з Словаччиною, а також прикордонні переходи в напрямку Угорщини.
– Страйк на польському кордоні, який триває з 6 листопада, створює для вас додаткові проблеми з перетином кордону?
– На автобусних перевізників цей страйк практично не впливає, позаяк на більшості пунктів перетину автобуси мають виділені смуги для руху. Але, наскільки мені відомо, за цим протестом стоїть невелика група компаній. більшість логістичних компаній в Польщі його не підтримують.
– Відомо, що FlixBus зацікавлений в отриманні ліцензій на внутрішні перевезення. Чи робите ви такі спроби? Чому зацікавлені, які маршрути хочете розвивати? Чи дійсно процедура виходу на міжміські маршрути настільки складна?
– В нас є ліцензія на внутрішні перевезення, тож відповідно до закону ми можемо подавати заявки на виконання перевезень між містами. Ліцензія означає, що ми є перевізником. Проте для того щоб розпочати виконання перевезень між містами, потрібен окремий дозвіл. Єдиний спосіб отримати його – перемогти в тендері Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури на організацію маршруту між містом А і містом Б. І виходить так, що на папері між більшістю важливих пунктів є багато маршрутів, проте практично на дорозі – жодного автобуса. До прикладу, між Одесою та Києвом видано багато дозволів, але реально курсує між цими містами лише кілька автобусів. Ніхто не перевіряє ці маршрути, ніхто їх не скасовує. Ніхто не примушує перевізників, які отримали дозвіл на виконання перевезень між містами, працювати. І таку ситуацію ще можна було б зрозуміти, якби маршрути були закріплені за державними перевізниками і дотувалися державою. Такий підхід при добре налагодженому процесі міг би виправдати монополію. Проте в Україні це, підкреслюю, недержавні перевезення. Але якщо держава не є учасником цього виду перевезень, я не розумію, чому є потреба їх лімітувати? Тут немає жодної логіки, окрім того, що деякі гравці прагнуть зберегти статус-кво.
Особисто я виступаю за відкритий ринок. Це – єдиний шлях для підвищення якості послуг. Так само, як сталося з виходом FlixBus в Україну. Коли ми заходили сюди, тільки кілька перевізників використовували автобуси новіші за десятирічний строк експлуатації. Зараз пасажири з FlixBus можуть подорожувати на автобусах, які були в експлуатації лише три-шість, максимум вісім років. Тобто три роки тому перевізники не були вмотивовані оновлювати свій флот. З’явилися ми і процес зрушив з мертвої точки. Ми постійно прагнемо давати більше нових автобусів, комфортних для пасажира, туалет є обов’язковим, пропонуємо пасажирам wi-fi. Отже, ринкові стандарти підвищуються. Якщо ви подивитеся на наші ціни, то вони все ще нижчі, ніж у перевізників, які дають порівняну з нами якість, і водночас цілком конкурентоспроможні з тими, хто пропонує перевезення 20-річним, запилюженим і брудним автобусом.
– Наразі маєте підстави для підвищення цін на квитки, зокрема через паливну складову?
– Радше ні, оскільки паливо на світових ринках дешевшає. Проте я вважаю, що ми не можемо розглядати цю ситуацію тільки в контексті палива. Є загальна інфляція, яка складається з витрат на інфраструктуру, зарплат водіїв, витрат на технічне обслуговування тощо. Попри те, що наші витрати зростали, ми намагались утримувати ціни на поточному рівні. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, ми взяли собі за правило, що в Україні намагатимемось підтримувати стійкість бізнесу таким чином, аби покривати витрати мінімально – на операційну діяльність і планувати розширення ліній. І це виправданий підхід, оскільки ми вже виросли втричі порівняно з довоєнними показниками. Тому ми лишаємось вірними обраному шляху. Звісно, на Різдво ми могли б поставити супервисокі ціни, заробити більше, проте ми не робитимемо цього.
Наразі, ціни на автобусні перевезення залежать від конкуренції. Коли конкуренція буде вищою, ціни знизяться.
– Якими є результати діяльності FlixBus в Україні за перші три квартали 2023 року?
– Я можу поділитися з вами лише результатами за перше півріччя, оскільки ми не оприлюднюємо інформацію щоквартально. До того ж, згідно з політикою нашої компанії, звітність консолідована – ми не ділимося даними в розрізі країн. На це є різні причини. Проте перше півріччя 2023 року було для нашої компанії рекордним. Загалом з січня по кінець червня ми перевезли 36 мільйонів пасажирів по всьому світу в автобусах FlіxBus, що на 53% більше порівняно з тим самим минулорічним періодом. Я б сказав, що це доволі вражаюче. Наш загальний дохід склав 860 мільйонів євро, що також на 54% більше, ніж у минулому році. Ми отримали прибуток за показником скоригованої EBITDA на рівні 26 мільйонів євро, що на 85 мільйонів євро більше, ніж роком раніше. Відповідно, якщо перше півріччя 2022 року було для нас від’ємним, то нинішнє – значно краще. Очікуємо, що друга половина 2023 року також буде прекрасною. Результати ми оголосимо на початку наступного року на глобальному рівні. В Україні в нас 25 ліній, на яких працюють 65 автобусів. Ми поєднуємо Україну з шістьма країнами – Польщею, Словаччиною, Чехією, Австрією, Німеччиною та Угорщиною. Плануємо збільшити кількість напрямків. Наразі перебуваємо в процесі подачі заявок на понад 10 нових ліній. У нас досить великі плани щодо розширення в Україні.
– Чи плануєте збільшити кількість автобусів?
– Так, залежно від дозволів на нові маршрути, які ми отримаємо, ми додамо 2-4 автобуси на маршрут. Це залежатиме від довжини маршрутів та розкладу.
– FlixBus експериментує з водневим паливом в Європі. Можете розповісти про ці проекти детальніше? Наскільки далека від запровадження цих інноваційних підходів Україна і що нас може до них наблизити?
– Ми поставили амбітну мету досягти вуглецево нейтральних подорожей в Європі до 2040 року. Рано чи пізно Україна доєднається до цього процесу. І як тільки інфраструктура дозволить використовувати будь-який вид альтернативного палива, не лише водневого чи електричного, але й біогазу, ми будемо дивитись, як це запровадити і в Україні. Гадаю, що процес відновлення, який наразі триває, це насправді шанс і можливість для України перестрибнути на кылька кроків уперед. Тобто країна вже зараз може створювати інфраструктуру майбутнього.
Наша компанія працює над проектом прототипу вуличного транспорту майбутнього. Сподіваємося, наступного року напрацювання можна буде побачити на дорозі й ми почнемо тестування в реальних умовах. Що стосується електробусів, тестуємо два продукти китайських виробників. У Франції та Німеччині ми працюємо з Daimler над електробусом, щоб також мати європейського виробника цього автобуса. Прототип сподіваємося отримати наступного року або в 2025 році.
Є ще одна сфера альтернативних видів палива, де вже спостерігається значний прогрес – це транспорт на біогазі. Ми взяли на себе зобов’язання спорядити автопарк партнерів-перевізників Flix 50 автобусами Scania на зрідженому природному газі (LNG) й тестуватимемо їх в різних країнах Європи. Хочемо подивитись, як на ці автобуси впливають погодні та інші дорожні умови, зокрема, чи скорочується через погодні умови запас ходу автобусів на біогазі. Я не бачу причин, чому Україна не може бути частиною цього експерименту. Можливо, трохи зарано говорити, але як тільки дозволить інфраструктура, це відбудеться. Перш ніж розпочинати такі тести, ми маємо отримати відповіді на запитання, де будуть розташовані заправки для автобусів на альтернативних видах палива, як все працюватиме, щоб ми розуміли й будували графіки руху навколо цього.
Отже, це процес, в якому ми в певній мірі є хедлайнерами. Адже в Європі немає іншого оператора міжміських перевезень такого розміру, як ми. І для нас досить легко впровадити ці технології, тому що ми в будь-якому випадку кожні три-чотири роки замінюємо майже всі автобуси. Тож, якщо відбудеться технологічний прорив і ми дійдемо висновку, що, гаразд, завтра ми можемо поставити на цю лінію електричний автобус, ми просто зробимо це.
Зараз ми закуповуємо замість нових дизельних електричні автобуси. Але й ті дизельні автобуси, які ми використовуємо, відповідають вимогам Євро 5 і Євро 6, що набагато краще, ніж низка автомобілів і навіть потягів. Сподіваємося досягти нульового рівня викидів, що є абсолютно офіційною метою компанії до 2040 року в Європі. Ми активно працюємо в цьому напрямку. Для цього, як я говорив, ми виконуємо тестові проекти й, сподіваюсь, незабаром перейдемо від тестів до реальної експлуатації. Таким чином, у нас з’являться лінії, на яких працюватимуть автобуси на альтернативних видах палива.
– Як ставитеся до ідеї Мінвідновлення запустити реєстр пасажирських автобусних перевезень і запровадити його як дороговказ агрегаторам з продажу квитків?
– Мені подобається ідея створення прозорого реєстру автобусних перевізників, в якому можна перевірити, хто має дозволи, а хто ні. Це дозволить відкрито заявляти про перевізників, які маючи дозвіл на виконання маршрутів, не виконують поїздки. Гадаю, це важливо. В якомусь сенсі соціальний контроль – це найкращий контроль, тому що тоді кожен з нас є контролером. Проте я категорично проти того, щоб на цій платформі відбувався продаж квитків. Ніде в світі жодна державна система бронювання не була кращою за будь-яку приватну. Приватний сектор більш гнучкий, має гроші й, крім того, має бізнес-кейси. Приватникам завжди легше слідувати за клієнтом, за його потребами. Я не можу собі уявити, щоб держава створила сервіс, як booking.com, або кращий за нього. Це просто неможливо.
Інша річ, якщо питанням продажу квитків продовжать займатися приватні агрегатори, але пасажир зможе перевірити, чи має автобус, на який він придбав квиток, офіційний дозвіл на виконання маршруту, чи застрахований автобусний перевізник. Я б порадив міністерству зосередитись на регуляторних питаннях, на створенні умов для відкритої конкуренції на ринку, на спрощенні й пришвидшенні процесів видачі дозволів на маршрути.
– Мінвідновлення також пропонує створити електронний кабінет перевізника. Що ви думаєте про цю ініціативу?
– Це дуже гарна ідея, але за умови, що завдяки їй можна буде отримувати дозволи на виконання маршрутів без черги. Якщо система прозора і заявник може бачити, що його заявка в роботі. Знов-таки, добре було б, аби за допомогою такої системи ми, перевізники, могли б узгоджувати свій розклад – розуміти, чи перетинаємося ми з кимось.
– В Європі така система вже діє? Процеси повністю автоматизовані?
– Частково. Ми подаємо заявки й усі документи в електронному вигляді. Але це не обробляється автоматично. Якийсь клерк приймає документи, переглядає їх і надсилає назад перелік всього, що потрібно зробити. І потім ми наново подаємо все це в електронному вигляді. Тобто це мікс електронної та ручної роботи. Скажімо так, крок вперед, але не повністю. Україна має всі шанси створити гарний приклад для наслідування європейськими країнами.
– Останній рік дуже жваво обговорюється повне або часткове відкриття повітряного простору над Україною. Якщо це станеться, як це вплине на роботу FlixBus?
– В нашій роботі нічого не зміниться. На першому етапі ми не очікуємо великої кількості літаків, навіть якщо авіакомпанії якимсь дивом повернуться в Україну. По-друге, якщо порівняти ціни на квитки з багажем, – а більшість українців подорожують з великою кількістю багажу, тому що вони або живуть в інших країнах, або везуть товари з інших країн,- то автобусом виходить значно дешевше. Перевезення великої валізи навіть літаком лоукост компанії коштує дорого. І тому навіть до війни, коли літаки вільно літали, в тому числі лоукости, на автобусні перевезення був великий попит. Я не бачу поки що жодних ризиків для нас в поверненні авіагалузі. До того ж переконаний, навіть якщо польоти офіційно відновляться, до остаточного завершення війни більшість людей побоюватиметься літати.
– Якими є ваші плани на 2024 рік? Які покращення плануєте запровадити для пасажирів, що подорожують з/до України?
– Ми хочемо передусім розширювати нашу мережу й додавати нові країни. Будемо розширюватися на захід і на південь, додаючи більше країн. Які саме це будуть країни, повідомимо, як тільки отримаємо відповідні дозволи. Як я казав, процес їх оформлення є складним і тривалим. Але ми плануємо значне зростання, тому це точно не одна-дві нові лінії, а десять-п’ятнадцять. Проте я не хочу зараз давати обіцянки, адже все залежить від того, як швидко будуть оформлені дозволи.
По друге, ми продовжимо роботу над заміною флоту нашої компанії на новіший. Коли ми починали в Україні, більшості автобусів було вісім-дев’ять років. Сьогодні їм від п’яти до семи років, деякі з них вже новіші, і ми будемо продовжувати цей процес. Більшість перевізників в Україні зазвичай перебувають у скрутному фінансовому становищі. Проте вони бачать, що люди обирають кращі автобуси й більш якісний сервіс. Отже, ми продовжимо робити інвестиції в оновлення автопарку. Крім того, ми почали приділяти більше уваги тому, щоб наші автобуси були більш інклюзивними. Ми вже маємо низку автобусів, в яких створені умови для людей інвалідністю. Будемо збільшувати їх кількість.
– На сьогоднішній день весь бізнес активно допомагає армії. Які проекти в 2023 році здійснював FlixBus і на яку суму?
– Ми регулярно допомагаємо громадським організаціям та різним ініціативам, які звертаються до нас за допомогою. Зазвичай йдеться про надання транспортних послуг, наприклад, для військових, які їдуть у відрядження чи оздоровлення за кордон, дітей, які їдуть з України в дитячий табір до Європи тощо. Ми відкриті для допомоги українцям і завжди готові обговорити ваш запит. Крім цього, відкриття кожної нової лінії в Україну та з України для нас ніколи не є лише бізнесом. Ми прагнемо допомогти українцям подорожувати вільніше та зміцнити економічні та культурні зв’язки з Європою. Сподіваємося, що своїми послугами ми можемо хоча б трохи полегшити життя тим людям, які через війну були змушені залишити свої домівки.