«У нас є вдови, які двічі втратили дім, а тепер ще й чоловіків. Вони вирвані з корінням і дуже потребують допомоги. І хоча в теорії робота зі втратою має починатися за чотири місяці, але якщо мені телефонують і просять допомогти раніше, я не можу відмовити», – розповідає Олена Шилова, психологиня громадської організації «Кризова психологічна допомога в м. Дніпро та області» (КПД).
Нестандартний підхід
КПД розпочиналась у 2014 році як волонтерська ініціатива та обʼєднувала пʼятьох психологів. Зараз до роботи організації долучені близько 100 фахівців. «Для нас дуже важливою є професійність психологів, які з нами працюють, щоб запобігти додатковому травмуванню людей, які пережили втрату», – розповідає Катерина Чижик, керівниця проєкту. Крім того, організація дбає про розвиток кожного залученого фахівця та заохочує до створення авторських методик.
Зараз психологічну підтримку у КПД можуть отримати і дорослі, і підлітки у межах авторських програм для внутрішньо переміщених осіб, сімей військових та дружин загиблих Героїв України. «Трапляється таке, що лунає повітряна тривога, а вдови на груповій консультації навіть не хочуть спускатися в укриття. Кажуть, що їм все одно. І хоч почуваються погано, але їм добре, що мають цю спільноту і можуть про однакове поговорити», – каже Олена Шилова, психологиня із 20-річним досвідом роботи.
Команда КПД працює не тільки індивідуально з людьми, які пережили втрату, а й проводить тренінги та консультації громадським організаціям. Крім того, зараз триває процес підготовки до підписання Меморандуму з Національною поліцією, у якої є запит на освітні послуги за двома напрямками: виведення потерпілих із шокових станів та психологічне розвантаження самих поліціянтів. Одна з психологинь громадської організації здобула акредитацію в Ізраїльській коаліції травми (ІТС) з навчання людей без освіти психолога реакцій на шокові та кризові стани. КПД незабаром розпочне відповідну освітню програму у Дніпрі та надаватиме сертифікати у співпраці з ІТС.
Щоправда, Олена Шилова коментує: хоча в ізраїльських спеціалістів можна багато чого навчитися, але в них інша ситуація, все інакше побудовано: «Ми, психологи у Дніпрі та області, працюємо на невидимому фронті. У нас немає тих самих стандартів та норм, бо сама ситуація дуже нестандартна. Так, ми тримаємо професійну дистанцію із клієнтками, але трапляється таке, що я іду з ними в морг на впізнання чи беру участь у похованні їхніх чоловіків, якщо родичі перебувають на окупованій території та не можуть приїхати».
Попереджуючи вигорання
Олена Шилова працює майже без вихідних. Каже, що за 10 років роботи вже звикла до такого навантаження, але 2014–2015 стали особливо показовими, що психологи теж можуть вигорати, тож треба дбати і про своє психоемоційне здоровʼя зокрема.
Із таким темпом роботи та масштабуванням команда теж потребувала підтримки, яку вона отримала у межах проєкту «Спроможні та сильні», що виконується Фондом Східна Європа за фінансового сприяння Швейцарії. Завдяки здобутим знанням активісти налагодили внутрішні процеси, систематизували свої вміння та визначили напрямки руху.
У КПД зараз діють дві групи супервізії – онлайн та офлайн, до них можуть долучатися фахівці з інших організацій теж. Керівниця проєкту Катерина Чижик підкреслює, що особливо популярні офлайнові зустрічі, бо «всі зараз хочуть живого спілкування». З тих же причин у КПД організовують неформальні заходи-розвантаження. До прикладу, нещодавно на запит волонтерів Дніпра організація зібрала так званий «Волонтерський двіж», де активісти могли пограти в настільні ігри, поспілкуватися та відволіктися від щоденних робочих справ. Крім того, для психологів організації передбачені абонементи у спортзал для підтримки фізичного здоровʼя.
Коаліція замість конкуренції
Травень у КПД видався доволі насиченим. Психологи провели 21 захід у Дніпрі та сім виїзних, до яких долучилися близько 300 людей та 26 організацій. Таке зростання стало можливим завдяки щойно відкритому психологічному простору «ПроЖИТИ» у коаліції з громадською організацією «CпільноТИ» та благодійним фондом «Save peace in UA».
Досвід створення та ухвалення рішень у «ПроЖИТИ» – це приклад того, як три різні організації замість конкуренції вибрали підсилення одне одного заради спільного розвитку та розвитку кожної організації, задіяної до співтворення. Катерина Чижик коментує: «Протягом цих 10 років ми неодноразово говорили з партнерами, що для розгортання повноцінної діяльності нам бракує дому. Зараз у нас зʼявилась можливість облаштувати не тільки безпечний психологічний простір, а й коворкінг для 25 громадських організацій, націлений на підвищення їхньої спроможності».