Київ. 6 листопада. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в третьому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року уповільнилося не до 4,6%, а до 8,2% з 19,5% у другому кварталі, таку оновлену оцінку Нацбанк України оприлюднив в інфляційному звіті на своєму сайті.
“Вагомим чинником кращої динаміки стали вищі, ніж торік, врожаї основних культур завдяки надсприятливим погодним умовам. Так, урожайність ранніх зернових не лише перевищила минулий, а й рекордний 2021 рік, тоді як засіяні площі більшості культур залишилися майже на рівні попереднього року”, – йдеться у звіті.
НБУ, який загалом підвищив прогноз зростання ВВП на цей рік із 2,9% до 4,9%, оцінює прямий позитивний внесок вищого врожаю в 1,3 відсоткового пункту.
Згідно зі звітом, у четвертому кварталі 2023 року Нацбанк очікує уповільнення відновлення економіки до 4,5% із подальшим прискоренням у першому кварталі наступного року до 5,4% і знову уповільненням у другому до 3,5%.
Наприкінці липня, у попередньому інфляційному звіті, Нацбанк очікував у четвертому кварталі цього року уповільнення зростання ВВП до 1,8% з невеликим прискоренням до 2,6-2,2% у першому та другому кварталах наступного року.
Як повідомлялося, НБУ разом зі зниженням облікової ставки в жовтні з 20% річних до 16% за збереження робочих ставок операцій з банками незначно покращив прогноз відновлення економіки України наступного року – з 3,5% до 3,6%, скоротивши його на 2025 рік з 6,8% до 6%.
“Базовий сценарій цього макропрогнозу побудований на більш консервативному, ніж у попередніх прогнозах, припущенні: очікується збереження високих безпекових ризиків до кінця 2024 року. Триваліша та вища інтенсивність війни, ніж у базовому сценарії, погіршить перспективи відновлення економіки України, зумовить додаткові втрати потенціалу розвитку, перешкоджатиме активнішому поверненню мігрантів. Відповідно, повільніше відновлюватимуться і виробничі активи, і ринок праці”, – констатував Нацбанк.
У зв’язку з цим очікуються гірші, ніж у базовому прогнозі, настрої бізнесу, що, у свою чергу, стримуватиме інвестиційну активність і обмежуватиме пропозицію.
Як вважає регулятор, ключовим ризиком для прогнозу, як і раніше, залишається більш тривалий термін та інтенсивність війни, ймовірність екотероризму з боку окупантів.
Нацбанк додав, що порівняно з другим кварталом значно – з менше ніж 15% до 25-50% – посилився ризик істотних ушкоджень енергетичної та портової інфраструктури, що загрожує зниженням економічної активності та ускладненням експорту сільгосппродукції.
Останній фактор може спричинити скорочення валютних надходжень, а також зростання потреби в значних інвестиціях для відновлення експорту.
За очікуваннями Нацбанку, експорт залишатиметься обмеженим довше, ніж очікується, що створить додатковий тиск на валютний ринок і як наслідок – на цінову динаміку.
“Отже, для утримання помірної інфляції НБУ може вдатися до більш жорсткої монетарної політики, ніж передбачає базовий сценарій цього прогнозу”, – наголосив регулятор.
В оновленому звіті НБУ виділив в окремий ризик зниження обсягів і втрату ритмічності надходжень міжнародної допомоги, що може загрожувати відновленням емісійного фінансування бюджету з боку НБУ, а також ризик додаткових бюджетних потреб і значних квазіфіскальних дефіцитів. Його ймовірність він оцінює в 15-25%, а ступінь впливу на макропрогноз – як сильний.
Зазначається, що продовження мораторію на підвищення тарифів на окремі ЖКП в умовах тривалої війни лише частково компенсуватиме вплив зазначених проінфляційних факторів.
Нацбанк зазначив, що відтермінування рішень щодо приведення тарифів на ЖКП до економічно обґрунтованих рівнів може призвести до накопичення квазіфіскальних дефіцитів та погіршення фінансового становища державних енергокомпаній.
“Це, у свою чергу, загрожуватиме нестабільністю на ринку енергоресурсів і зниженням інвестиційного потенціалу цієї галузі”, – наголосив регулятор.
Він додав, що, з іншого боку, прискорене підвищення вартості енергоносіїв може створити додатковий інфляційний тиск, соціальну напруженість і спровокувати потребу в значному збільшенні субсидій для населення.
У цьому звіті, як і в попередньому, є згадка про такий фактор, як “План Маршалла”, що може сильно вплинути та покращити макропрогноз, і його ймовірність центробанк зберіг на рівні 15-25%.