Енергетика – це сфера, в якій Україна потребує негайних раціональних рішень та впровадження інновацій. І хоча на рівні громад є розуміння, як це втілювати, проте бракує коштів. Рішення – гранти та конкурси. Як на них податись та написати заявку – читайте поради експертів U-LEAD.
Легко сказати, що усі мають шукати грантові можливості. І навіть не складно їх таки знайти, особливо в енергетичній сфері. А от написати конкурентоспроможну заявку з унікальною проєктною ідеєю виходить далеко не у всіх. Бар’єр у вигляді формування ідеї в проєкт, з описом етапів реалізації, якісним кошторисом та супутніми документами серед українських громад долають одиниці.
Про секрети написання грантових заявок в енергетичній сфері та лайфхаки підвищення їхнього конкурсного рейтингу розповіли під час інформаційної сесії «Як написати грантову заявку на енергетичний проєкт?», організованої Хмельницьким регіональним офісом Програми «U-LEAD з Європою».
На думку експерта Програми «U-LEAD з Європою» з енергоефективності та відновлювальних джерел енергії Андрія Баруліна, варто розуміти, що енергетичні проєкти – це точні розрахунки, і технічна складова тут відіграє провідну роль.
Особливості написання заявок на енергетичні проєкти
Найперше, енергетичні проєкти передбачають розробку проєктно-кошторисної документації з подальшим проходженням державної експертизи (у залежності від класу наслідків). А це означає, що шляхом «побачив конкурс – заповнив форму – пройшов у проєкт – отримав кошти чи обладнання» тут не пройти. Щоб написати конкурентну заявку на енергетичний проєкт варто мати не лише ідею, а й розрахунки ефективності та бажано проєктну документацію.
По друге, енергетичні проєкти задля успішної реалізації вимагають відповідного технічного нагляду сертифікованим фахівцем, авторського нагляду з боку розробника ПКД, замовником. Ці потреби варто враховувати вже на етапі написання заявки. Тобто, мати конкретне бачення, хто це усе буде робити.
По-третє, енергетичні проєкти мають довготривалий ефект, але для його досягнення повною мірою необхідно передбачити: навчання технічного персоналу об’єкта правильному використанню встановленого обладнання та підтримці налаштувань інженерних мереж; відповідні гарантійні зобов’язання на товари, роботи та послуги, що постачаються під час реалізації проєкту. Ці два моменти певною мірою гарантують реалізацію проєкту без прикрих сюрпризів, з дотриманням термінів та отриманням запланованого результату. Адже людський фактор — важливий, і щоб «космічні технології» працювали в українських реаліях мають бути люди, які в них розбираються на етапі експлуатації.
«При написанні і подачі заявок на енергетичні проєкти варто також враховувати, що донори і державні програми часто прописують в умовах конкурсного відбору специфічні критерії: певні сектори реалізації проєктів, прикордонні території, деокуповані території, постраждалі від російської агресії території і таке інше. І заявки з регіонів, які не відповідають цьому критерію, просто відсіюють», – зазначив Андрій Барулін.
Ще однією особливістю написання заявок на енергетичні проєкти є чітке уявлення про мету, якої хоче досягнути громада. На думку експертів U-LEAD, енергетичні проєкти можуть працювати у декількох напрямах:
- Енергетичному – скорочення споживання енергоресурсів у натуральних показниках;
- Фінансовому – зменшення видатків з бюджету на оплату енергоносіїв;
- Екологічному – скорочення викидів парникових газів;
- Соціальному – покращення умов перебування користувачів комунального закладу;
- Безпековому – забезпечення безперебійного енергопостачання та надання послуг під час аварійних ситуацій.
Усього одразу одним проєктом досягнути неможливо. На етапі написання заявки потрібно обрати пріоритетний напрям, але одразу прораховувати ефект і по інших. Адже є цілком реальні випадки, коли громади реалізовували класні проєкти з термомодернізації будівель, забезпечували значне покращення температурних показників у них і покращення умов для користувачів закладу, але отримували більші витрати на енергоносії. Це той випадок, коли і проєкт реалізований, і ефект від нього видимий та позитивний, але щось не враховано.
Проєктна заявка та її головні складові: на що звертати увагу
Структура проєктної заявки, і на енергетичні проєкти в тому числі є типовою. Але диявол, як кажуть, ховається в деталях. Експерт Програми «U-LEAD з Європою» з енергоефективності та відновлювальних джерел енергії Олександр Шумельда пояснює, що потрібно чітко розуміти й прописувати в основній частині грантової заявки на енергетичний проєкт:
Мета проєкту. Мета вашого проєкту має обов’язково відповідати меті грантового конкурсу або державної програми.
Проблематика, яку вирішує проєкт. Важливим є опис проблеми та аргументація її актуальності вирішення для громади. Варто також зазначити, чи робила громада щось для її вирішення, а також чому не можна її розв’язати власними силами.
Цілі проєкту. Бажаний результат діяльності за певний проміжок часу при заданих умовах реалізації проєкту. Але у проєктній заявці не потрібно вказувати занадто багато цілей, рекомендовано не більше 3-4.
Цільова аудиторія (бенефіциари) проєкту. Не варто писати, що бенефіціаром є вся громада, оскільки більшість проєктів мають локальний характер і не охоплюють все населення.
Результати проєкту. Конкретні показники, які будуть досягнуті. Вони мають бути вимірюваними (шт, кВт*год, куб.м, % тощо).
Також, до основних складових заявки на енергетичний проєкт належать заходи проєкту та календарний план їхньої реалізації, інформаційна кампанія проєкту, прорахунок ризиків, партнери з реалізації, команда, сталість проєкту та його бюджет.
Що з нами не так: Чому заявка на грант ніяк не схвалюється?
Це питання, яким задаються громади, що вже мають певний досвід у написанні проєктних заявок. Кожний випадок – індивідуальний. Але є типові помилки при написанні грантової заявки на енергетичний проєкт, які призводять до зниження її конкурентності.
Найбільш загальними помилками є формальний підхід до написання та непереконлива мотивація; намагання видати соціальну/освітню/управлінську проблему за енергетичну; відсутність навичок описати проблему енергетичного характеру; інформаційна бульбашка (про нас і нашу проблему знають усі і всюди, що насправді не так); малореалістичні плани та ідеї; неточні економічні розрахунки або їх непереконливість; незнання цільових аудиторій та невміння якісного готувати бюджет.
Також, при написанні заявок на енергетичні проєкти важливою є технічна грамотність та певний рівень експертності. Типовими помилками технічного характеру є нерозуміння загальних принципів роботи окремих інженерних систем, відсутність розуміння технічної законодавчої бази (посилання на закони, а не ДБНи), розрахунки проєкту базуються на припущеннях (припущення – сфера дослідників та науковців, а проєкт має базуватись на техніко-економічному обґрунтуванні).
Експерти наголошують, що у технічній частині проєкту потрібно говорити мовою цифр, а не гасел. Цифри та вимірювані показники для донорів завжди є переконливішими, ніж найкраще гасло. І акцентують на тому, що прописуючи технічну частину, варто послуговуватись надійними джерелами технічної інформації, консультуватись із фахівцями. Перше посилання у видачі пошукового ресурсу чи Вікіпедія до надійних джерел технічної інформації не належать.
«Моя спроба №5» : Як не вигоріти і продовжувати далі?
З першого разу проєктна заявка не схвалюється. Це рідкісні винятки. І якщо ваша заявка не була відібрана, це не привід «посипати голову попелом» та закидати проєктну діяльність. Успішним вже є той, хто отримує фінансування на кожну 5-ту заявку, кажуть експерти U-LEAD. Найважливішим у проєкті є хороша ідея.
Що робити, щоб досягти мети і написати прохідну заявку:
- Уважно читайте і враховуйте пріоритети конкурсу;
- Донори хочуть довготривалих, а не точкових змін;
- Намагайтесь удосконалити заявку надалі (зрозуміти, що не так і виправити);
- Приділяйте достатньо часу написанню заявки (не в останній тиждень/день дедлайну);
- Постійно будьте в пошуку інших грантових конкурсів.