Потужність ВЕС в Україні у 2025-2027рр могла б зрости майже на шість ГВт – заступник голови УВЕА

Київ. 22 червня. ЕНЕРГОРЕФОРМА – Потужність ВЕС, які могли б бути здані в експлуатацію у 2025-2027 роках, становить близько 6 ГВт, повідомив заступник голови правління Української вітроенергетичної асоціації УВЕА Олександр Подпругін.

“Загалом проєктів, близьких до готовності до будівництва і які можуть бути здані в експлуатацію у 2025-2027 роках, на потужність до 6 ГВт. Звісно, вони можуть бути доповнені новими проєктами, які можуть бути введені в експлуатацію у 2030-х роках”, – сказав Подпругін під час бізнес-столу з реформування енергосектора України в рамках URC2023.

За його словами, вітроенергетика в Україні до війни розвивалася досить швидко, станом на I кв. 2023 року її потужність досягла понад 1,8 ГВт.

“У 2022 році очікувалося введення ще 1 ГВт встановленої потужності, але на жаль, російська агресія завадила цьому. І всі проєкти було заморожено”, – описав ситуацію заступник голови УВЕА.

Він зазначив, що понад 73% потужності зараз перебуває на окупованих територіях.

“Це означає, що вони зараз не працюють, не генерують е/е, розробники не мають доступу до цих електростанцій і не можуть оцінити реальний збиток”, – пояснив Подпругін.

Водночас він акцентував, що вітрові електростанції, які розміщені на підконтрольній Україні території, зробили великий внесок в Україну, “піджививши її своєю чистою енергією в цю найстрашнішу і найскладнішу зиму в нашій історії”.

Крім того, він назвав ознакою стійкості те, що деякі забудовники продовжили будівництво вітрових електростанцій (зокрема, Тилігульська ВЕС 114 МВт – ЕР).

“Ще одним великим внеском було те, що три нові проєкти вже були здані в експлуатацію або дуже близькі до здачі найближчим часом, і це просто ознака того, що багато-багато ще не завершених проєктів, можуть бути введені в роботу. Це ознака української стійкості”, – висловив думку Подпругін.

Заступник голови УВЕА зазначив, що Україна має величезний вітропотенціал, зокрема, пославшись на розрахунки Світового банку, який стверджує, що він становить понад 250 ГВт офшорної вітрогенерації.

“Але все ж таки для того, щоб досягти тих амбітних цілей, які були поставлені урядом України, а ми вважаємо, що такі цілі можуть бути досягнуті, потрібно зробити дуже багато речей. Наприклад, створення стабільного нормативно-правового середовища для забезпечення конкурентоспроможного фінансування, а також надійних і гнучких мереж”, – резюмував представник галузі.

Як повідомлялося, згідно з презентованою на URC2023 енергостратегією України, вона має потенціал до 2050 року наростити потужності вітрової генерації – до 140 ГВт, на що необхідно $134 млрд, сонячної – до 94 ГВт (потреба в $62 млрд), накопичувачів енергії (energy storage) – до 38 ГВт ($25 млрд), атомної генерації – до 30 ГВт ($80 млрд), ТЕЦ і біоенергетичних потужностей – до 18 ГВт (немає даних щодо необхідного обсягу фінансування), гідрогенерації – до 9 ГВт ($4,5 млрд).

Крім того, зазначається, що близько $72 млрд необхідно для розвитку водневих технологій, $5 млрд – систем передачі, $4,5 млрд – гідроенергетики.

Інвестиційні можливості для нових енергетичних потужностей в Україні становлять $383 млрд, повідомив міністр енергетики України Герман Галущенко.

УВЕА в рамках URC2023 підписала меморандум про співпрацю з найбільшою асоціацією Великої Британії RenewableUK.

Метою меморандуму про взаєморозуміння є посилення співпраці, обмін знаннями, розвиток ринку і торгівлі між секторами відновлюваної енергетики країн-підписантів.