Самостійність країн ЄС у військових витратах ускладнює загальну оборонну політику союзу – ЗМІ

Лондон. 17 липня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Контроль країн-членів ЄС над власними військовими витратами, прагнення просувати насамперед національні проєкти підривають загальну оборонну політику Євросоюзу, повідомляє в понеділок Financial Times із посиланням на низку джерел.

“В епоху політики економії, коли військова промисловість була невелика, (…) справжнього європейського співробітництва не було. Нині ситуація протилежна – вкладають багато грошей, але всі кажуть: давайте гроші залишаться у нас, у нашій країні, не будемо давати їх іншим, навіть якщо вони союзники”, – наводить видання слова неназваного представника військової промисловості ФРН.

“Коли ми в Брюсселі говоримо один одному, що хочемо краще співпрацювати, (…) країни досі просувають на ринку власних виробників, роблять відповідні замовлення”, – заявив один співробітник оборонної сфери ЄС.

При цьому представники військової галузі також заявляють, що, незважаючи на наміри країн Євросоюзу збільшувати військові бюджети, незважаючи на нові замовлення з боку НАТО і ЄС, зростання оборонної промисловості в регіоні відбувається повільно. Так, прессекретар торговельної асоціації європейських виробників озброєнь ASD Жан Пі зазначив, що галузь загалом стикається з тими самими складнощами, що й 16 місяців тому, до початку розв’язаної РФ повномасштабної війни проти України. За його словами, європейські країни “продовжують діяти як у мирний час”.

Виконавчий директор шведської оборонної та аерокосмічної компанії Saab Мікаель Йоганссон, зі свого боку, зазначив, що галузь потребує більш тісної співпраці щодо каналів постачань товарів для усунення дефіциту окремих категорій. Виконавчий директор німецького військово-промислового концерну Renk Сюзанна Віганд заявила, що галузь під час планування роботи потребує більшої визначеності з боку політиків.

Financial Times додає, що планам Європи нарощувати військово-промисловий потенціал також можуть стати на заваді труднощі із залученням коштів у різних банків і фондів, а також вибір компаній США, а не ЄС під час замовлення військової продукції.

“Конфлікт міг спонукати європейських політиків і компанії до дій, але реальність така: для задоволення підвищеного попиту на продукцію знадобляться роки” – резюмує газета.

Рада ЄС погодила 20 березня 2023 року “тристоронній підхід”, спрямований на надання Україні одного мільйона артилерійських боєприпасів спільними зусиллями країн союзу протягом дванадцяти місяців. Зокрема, йшлося про збільшення виробництва боєприпасів і ракет у ЄС.

Минулого тижня Європарламент схвалив закон про підтримку виробництва боєприпасів у ЄС. Тепер закон має бути остаточно затверджений Радою ЄС, після чого набуде чинності.