У 2013 році Україна приєдналась до Ініціативи Прозорості Видобувних Галузей (ІПВГ) і, починаючи з 2015 року, публікує щорічні звіти, де показує, скільки компаній працює у видобувних галузях, скільки податків вони сплатили державі, які компанії готові, а які не готові показувати результати своєї роботи.
Протягом останніх кількох років мейнстрімінгом ІПВГ є перехід на систематичне розкриття інформації. Адже, як зазначає, Міжнародний секретаріат ІПВГ: “Прозорість видобувної галузі не повинна обмежуватися лише Звітом ІПВГ. Вона має стати невід’ємною частиною того, як уряди керують видобувним сектором, а компанії – своєю діяльністю”.
Що ж таке “систематичне розкриття”?
Згідно з трактуванням Міжнародного секретаріату ІПВГ, систематичне розкриття означає, що вимоги ІПВГ щодо розкриття інформації виконуються шляхом регулярного та загальнодоступного звітування компаній та уряду. Це може включати забезпечення доступу до даних ІПВГ через публічну фінансову звітність, річні звіти компаній або державних установ, інформаційні портали та інші ініціативи з відкритих даних та свободи інформації. Важливим аспектом розкриття є надання громадськості доступу до супровідної документації.
Країни, що впроваджують ІПВГ, все частіше надають інформацію, яка вимагається Стандартом ІПВГ, через урядові та корпоративні системи звітності. В Україні таким ресурсом є “Електронна система аналізу та подання звітності ІПВГ (далі – Портал даних видобувної галузі України або Портал ІПВГ) – https://eiti.gov.ua/.
Портал ІПВГ щорічно оновлюється, розкриваючи все більше інформації про видобувний сектор, щоб відповідати вимогам Стандарту ІПВГ та кращим світовим практикам прозорості та підзвітності. Доопрацювання Порталу ІПВГ здійснюється ГО НОВА Енергія за підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини.
Які ж дані мають систематично розкривати країни?
Дані, які розголошуються країнами, мають включати широкий спектр інформації, такої як розкриття правової бази та фіскального режиму, розподілу спеціальних дозволів на користування надрами, реєстру спецдозволів (ліцензій) та контрактів. Дані про бенефіціарне володіння, участь держави, розвідку та видобування також є невід’ємною частиною цього процесу. Додатково, стандарт вимагає повного розкриття інформації про податки та доходи, включаючи виробничі права, роялті, дивіденди та інші платежі до бюджету. Прозорість у сфері видобувних галузей також охоплює продаж державної частки виробництва, забезпечення інфраструктури, транспортні доходи та інші ключові аспекти, що впливають на економіку та соціальний розвиток країни.
Систематичне розкриття важливе для підтримки прозорості та ефективного управління в галузі видобування. Тому Міжнародний секретаріат розробив спеціальний інструмент, який допоможе оцінити те, яка інформація вже доступна для громадськості.
Інструмент являє собою єдиний реєстр всієї інформації, що підлягає розкриттю відповідно до Стандарту ІПВГ та який допоможе відповісти на два ключові запитання:
- Чи відповідає розкриття інформації тому, що вимагається Стандартом ІПВГ?
- Чого не вистачає для відповідності стандарту ІПВГ?
Даний аналіз є допоміжним інструментом для подальшої підготовки зведених даних ІПВГ за підсумками фінансового року, згідно з вимогою 7.2.а(III) Стандарту ІПВГ 2023. Зведені дані подаються у вигляді таблиці, шаблон якої затверджений Міжнародним правлінням ІПВГ та передбачає 5 частин (робочих аркушів):
Частина 1 охоплює основні країни та характеристики даних;
Частина 2 (Контрольний список розкриття) охоплює контекстні та агреговані фінансові дані для Вимог 2-6 ІПВГ, а також інформацію про те, чи систематично розкривається інформація;
Частина 3 (Підзвітні особи) містить перелік підзвітних осіб (державні установи, компанії та проєкти) та відповідну інформацію;
Частина 4 (Державні доходи) містить повне розкриття інформації про доходи видобувного сектору відповідно до класифікації МВФ GFS;
Частина 5 (Дані компаній) містить дані на рівні компаній та проєктів за кожним потоком надходжень.
В частині систематичного розкриття інформації шаблон передбачає зазначення шляху розкриття та місце знаходження інформації. Таким чином, навіть у країнах із систематичним розкриттям інформації, Міжнародний секретаріат ІПВГ має можливість централізовано збирати та розкривати дані.
Після заповнення цього розділу звітності інструмент автоматично розраховує рівень розкриття інформації за чотирма категоріями:
- систематичне розкриття;
- розкриття через Звіт ІПВГ;
- не підлягає розкриттю;
- інформація відсутня.
На жаль, Україна продемонструвала негативну тенденцію у систематичному розкритті даних у видобувному секторі враховуючи досить високий показник у 2017 році – 42,19% . Проте аналізуючи показники, з 2018 по 2021 рік можна відзначити, що країна показує стабільний та високий рівень систематичного розкриття. За вказаний період показник систематичного розкриття коливався в межах 30%, що є наближеним до середнього світового значення, яке становить 32%.
Також важливим є факт підвищення рівня розкриття через Звіт Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (ІПВГ). Показники цього типу розкриття зросли з 26,56% у 2017 році до 49,50% у 2020 році.
На підставі цих даних можна стверджувати, що Україна готова до проходження валідації на відповідність вимогам стандарту ІПВГ у 2024 році. Високий рівень систематичного розкриття забезпечує не лише відкритість та прозорість, але й підвищують довіру до українського видобувного сектору серед міжнародних партнерів.
Україна систематично і впевнено демонструє свою готовність та спроможність до відповідального і прозорого управління ресурсами, що відповідає вимогам стандарту ІПВГ.