Київ. 7 грудня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Ухвалення законопроєкту 5593-д “Про вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером яких є держава”, що є однією з умов співробітництва з МВФ і ЄС, затягується через пошук компромісу з урядом, повідомив голова підкомітету профільного комітету Верховної Ради Олексій Мовчан (“Слуга народу”).
“Важко збалансувати законопроєкт: стейкхолдери не хочуть віддавати повноваження, тому так довго. Мені здається, що вдалося досягти прийнятного компромісу без втрати суті”, – сказав він на щорічному форумі корпоративних директорів Професійної асоціації корпоративного управління в Києві.
За його словами, 4 грудня парламентський комітет з питань економічного розвитку розглядав можливість рекомендувати документ до ухвалення у другому читанні та в цілому, однак відклав рішення, оскільки дискусія ще триває.
Мовчан уточнив агентству “Інтерфакс-Україна”, що прогнозує рішення комітету до кінця цього року, а ухвалення закону Радою – вже в першому кварталі наступного року.
Він нагадав на форумі, що законопроєкт передає наглядовій раді повноваження щодо призначення керівників, визначення їхньої винагороди та затвердження стратегічних документів для розвитку підприємства, таких як інвестиційні та фінансові плани.
Крім того, додав депутат, не можна буде відразу звільнити члена наглядової ради або всю наглядову раду, а необхідно буде надіслати листа очікування, і тільки після негативної оцінки його виконання з’являться підстави для звільнення.
Водночас у члена наглядової ради з’являться фідуціарні зобов’язання діяти в інтересах і підприємства, і акціонера, заборона на роботу на конкурента, зазначив голова підкомітету.
“Тобто, повноважень (у наглядової ради) буде достатньо, щоб нести відповідальність за результати роботи”, – зазначив Мовчан.
Коментуючи агентству “Інтерфакс-Україна” питання пошуку компромісу, депутат уточнив, що йдеться, зокрема, про дивідендну та бюджетну політику.
“За кожною нормою уряд вибиває собі компроміси, тому що ми забрали в них повноваження, а вони не бажають їх віддавати. Вони хочуть у будь-який момент звільняти наглядові ради, хочуть менше іноземців, тому залишають вимогу щодо мови, тобто вимогу знання української та англійської мов, а ми говоримо “або-або”, – додав він.
Ще одним питанням, щодо якого триває дискусія, він назвав особливості управління компанією, коли в неї немає наглядової ради. “Наша редакція каже, що якщо немає наглядової ради, то треба зробити наглядову раду й тоді ухвалювати рішення. А уряд каже: “Ми хочемо, як зараз” (повноваження наглядової ради переходять акціонеру – ІФ-У)”, – уточнив Мовчан.