Київ. 19 жовтня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Розрахунок прибутковості основних сільгоспкультур у сезоні-2023, здійснений Всеукраїнською аграрною радою (ВАР) у жовтні поточного року, демонструє збитковість кукурудзи, пшениці, соняшнику, ячменю та ріпаку, що може довести до банкрутства більшість середніх господарств галузі, повідомив заступник голови ВАР Дмитро Кохан на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в четвер.
За його словами, змодельований ВАР прогноз фінансового становища та фінрезультатів діяльності агросектору, зокрема рослинництва, на прикладі агропідприємств центральної частини України з урахуванням собівартості виробництва й закупівельних цін станом на жовтень 2023 року передбачає два сценарії.
Оптимістичний: собівартість вирощування кукурудзи становить $149/т. Водночас закупівельна ціна на неї нині – $94/т. Відповідно аграрій зазнає збитків у $55/т. За прогнозованого виробництва кукурудзи 2023 року у 28 млн тонн збитки сягнуть $1,54 млрд.
Аналогічна ситуація – з вирощуванням пшениці, собівартість виробництва якої – $146/т, ціна реалізації – $102/т, збиток – $44/т. За очікуваного валу виробництва у 22 млн тонн збитки сягнуть $968 млн.
Під час вирощування соняшнику можуть бути збитки в $36/т, що в масштабах країни покаже $500 млн збитків. Виробництво ячменю завдає середньостатистичному фермеру $66/т збитку, що для всього агросектору становитиме $383 млн; ріпаку – $5/т та $21 млн відповідно.
Єдина прибуткова культура поточного сезону – соя, під час виробництва якої аграрій отримує $48/т прибутку, які в масштабах країни дадуть змогу отримати $230 млн прибутку, що не покриє $3,181 млрд збитків поточного сезону за песимістичного сценарію розвитку подій, констатував Кохан.
Оптимістичний сценарій розвитку подій у 2023-2024 МР враховує певний прогрес і пожвавлення логістики в Чорному морі, стверджують у ВАР.
“Маємо певний оптимізм. Поки що складно оцінити, наскільки посиляться темпи експорту та якою буде ситуація, проте ми зробили певний прогноз з урахуванням пожвавлення логістики на Чорному морі, оскільки вона (логістика морем – ІФ-У) значно дешевша, ніж Дунаєм, який нині є основним експортним коридором”, – сказав Кохан.
За підрахунками ВАР, за оптимістичного сценарію та зниження розцінок на логістику закупівельні ціни на зернові підвищаться на $20-40/т. Однак і в такій ситуації аграрії зазнають $1,216 млрд збитків лише в секторі рослинництва.
Генеральний директор ГК “ТАК” Руслан Голуб розповів, що його підприємство має структурні підрозділи в центрі й на півдні Україні, зокрема в Київській, Одеській та Херсонській областях. Частина підприємств у 2023 році, зокрема на Херсонщині, належать до “червоної зони” і не змогли посіяти зернові культури через проблеми з мінуванням. Водночас на підприємствах лежить повноцінне навантаження перед фінансовими та податковими органами.
За інформацією Голуба, на локації в Одеській області соняшник показав рекордну врожайність, пшениця та ячмінь – середньостатистичну. Це дає змогу сподіватися на оптимістичний сценарій розвитку подій поточного сезону. Але про подібний результат, за його словами, не можуть говорити його колеги, які змушені відмовлятися від посівів озимих культур або скорочують під ними посівні площі на 20-30%.
Основною проблемою, за інформацією Голуба, є вартість ресурсів, зокрема пального, яке в лютому 2022 року коштувало нижче ніж EUR1/л, а нині сягнуло EUR1,5-1,6/л. Подорожчали добрива, зокрема вартість селітри перевищує $1 тис. за тонну. Вартість запчастин з початку війни зросла вдвічі.
Директор ГК “ТАК” нагадав, що основа українського агробізнесу – не агрохолдинги й мікропідприємства, а підприємства, що працюють на площах від 500 га до 15 тис. га (частка на ринку – 65-70%).
“Якщо держава не ухвалить рішення про допомогу аграрному сектору, банкрутство багатьох підприємств стане серйозною загрозою, і в короткій перспективі це позначиться на економіці України”, – констатував він.
Як зазначив голова ВАР Андрій Дикун, агросектор у всьому світі дотаційний. Водночас український агросектор, який представлений малим, середнім і великим бізнесом, працює не лише без дотацій, а й сплачує податки.
“Єдине, за рахунок чого всі змогли вижити, – урядова програма “5-7-9%”, яку фінансує СБ та інші донори. Вона дуже добре себе зарекомендувала, оскільки є однаковою і справедливою для всіх”, – констатував він.
Дикун з посиланням на аналітику ВАР повідомив, що програмою “5-7-9%” користуються майже всі представники середнього бізнесу.
Водночас він сказав, що всі провідні аграрні асоціації не згодні з підвищенням до 13% відсоткової ставки – вона має залишитися на рівні 5%. Крім того, вони не згодні із запропонованим лімітом на отримання кредиту за цією програмою в межах 90 млн грн, вважаючи, що ліміти мають бути щонайменше 150-200 млн грн, щоб почати потроху розвивати додану вартість у сільському господарстві.
Керівник ВАР також відзначив проблеми так званої червоної зони. Аграрії змушені розміновувати поля, сплачувати податки, оренду земельних паїв, повертати кредити й водночас мають складнощі з отриманням фінансування, оскільки їхнє майно для використання застави знищено.
У зв’язку з цим голова ВАР запропонував українським банкам активніше переймати досвід Світового банку та ЄБРР, які виділяють відповідні кредити. Водночас він звернув увагу, що держбанки – учасники програми “5-7-9%”, які виділяли аграріям кредити у 2022-2023 рр., стали одними з найбільш прибуткових. “Вони заробляють десятки мільярдів гривень, а в аграріїв, чиї підприємства в окупації, які переїхали сюди, заблоковані картки, майно. Вони в судах доводять, що не можуть розрахуватися (за кредитами – ІФ-У). (…) Банківський сектор – це не про виробництво. Це просто надання фінансових послуг. У нас вийшов перекіс: банківський сектор заробив десятки мільярдів, а ми сьогодні говоримо про якусь сотню мільйонів доларів, які потрібні агросектору на виживання”, – констатував Дикун.
Директорка Всеукраїнського аграрного форуму Марія Дідух наголосила, що розрахунки в проведеному дослідженні не настільки катастрофічні, як могли б бути, завдяки сприятливим погодним умовам у 2023 році. Вони дали змогу більшості аграріїв отримати нормальні обсяги валового збору.
За її словами, у 2024 році висока ймовірність закриття підприємств, незасіяних полів через дефіцит фінансів. Крім того, з початку війни аграрії мало інвестували в добрива, сільгосптехніку. “Ми отримаємо не лише пшеницю не того класу, а й значно менший валовий збір. Пересічному українцю буде що їсти. Але експорту й забезпечення продовольчої безпеки у світі, надходження валютної виручки в Україну, коштів для продовження війни не буде”, – наголосила Дідух.
За її словами, нині аграрії змушені просити про кредит виживання, оскільки наступної осені в умовах війни, яка триває, ситуація буде значно складнішою на тлі очікуваних масових банкрутств у 2024 році.
Своєю чергою гендиректор Українського клубу аграрного бізнесу Олег Хоменко сказав, що більшість аграріїв – учасників програми "5-7-9%" повертають кредити, сподіваючись скористатися нею в разі крайньої потреби.
Від імені Українського клубу аграрного бізнесу, Всеукраїнської аграрної ради, Всеукраїнського аграрного форуму він закликав президента України й Кабінет Міністрів пролонгувати програму “5-7-9%”, передбачити на неї кошти в держбюджеті-2024, розглянути можливість збільшення лімітів і залишити відсоткові ставки на поточному рівні.