Відома українська телевізійна експертка Катерина Винокурова – особистість, яка завжди була на передовій подій, долаючи виклики та розкриваючи правду.
Катерина розпочала свій шлях із продюсера, але швидко знайшла своє покликання в ролі телеекспертки. Цей шлях був не простим, але цікавим.
– Скільки років назад ви почали працювати у мас-медіа? Чому саме ця сфера?
– Я почала працювати у мас-медіа 9 років тому. Це сталося випадково, але виявилося моїм покликанням . У 2014 році я отримала запрошення від друзів на ток-шоу “Хрещатик”. Я познайомилася зі знімальною групою і була в захваті від роботи на телебаченні. Спочатку я була продюсером, але з часом мені захотілося спробувати себе в ролі телеведучої . З першого дня я зрозуміла, що це саме те, чим я хочу займатися. Я люблю спілкуватися з людьми, дізнаватися про їхні історії і ділитися ними з іншими. Мас-медіа – це важлива сфера, яка дозволяє людям бути в курсі подій, отримувати інформацію та відволіктися від буденних справ . Я вважаю, що це дуже відповідальна робота, і я пишаюся тим, що можу бути частиною цієї галузі.
– Як війна вплинула на ваш розвиток у мас-медіа?
⁃ На початку війни я не могла повірити в те, що це сталося. З 2014 року я займалася благодійністю та волонтерством. Війна вплинула на мій розвиток у мас-медіа в декількох аспектах.Вона підштовхнула мене до більш активного використання соціальних мереж для поширення інформації про війну. До повномасштабної війни я використовувала свій телеграм-канал для волонтерської діяльності, але з її початком я почала використовувати його для поширення новин і інформації, що стосувались російської агресії . Це дозволило мені допомогти людям у всьому світі дізнатися про те, що відбувається в Україні. Війна підвищила мою обізнаність у медіаграмотності. Я побачила як саме дезінформація і пропаганда можуть бути використані для поширення ворожнечі і ненависті. Це підштовхнуло мене до більш активної роботи над підвищенням рівня медіаграмотності в Україні та поза її межами . Війна зміцнила мою віру в силу журналістики. Я побачила як журналісти в Україні та всьому світі працюють над тим, щоб розповісти правду про війну. Це надихнуло мене продовжувати працювати в галузі журналістики і допомагати людям бачити світ таким, яким він є.
– Чи відчувати ви більшу відповідальність перед своєю аудиторією під час війни?
– Так, я відчувала велику відповідальність ! Я розуміла, що люди потребують правдивої і своєчасної інформації про те, що відбувається в Україні. Я ретельно перевіряла інформацію, перш ніж її опублікувати. Я також публікувала матеріали про медіаграмотність, щоб допомогти людям розпізнавати дезінформацію. Я вважаю, що журналісти мають особливу відповідальність під час війни. Ми повинні розповідати правду і допомагати людям зрозуміти що відбувається. Ми також повинні бути обережними, щоб не поширювати фейки . Я вважаю, що моя робота під час війни допомогла людям зрозуміти, що відбувається в Україні, допомогла протидіяти дезінформації і пропаганді.
– З якими проблемами ви зіткнулись у плані розвитку кар’єри під час війни?
– Під час війни я зіткнулась з низкою проблем, які ускладнили мій кар’єрний розвиток. Війна викликала у мене сильний стрес і тривогу. Я відчувала страх за свою безпеку і безпеку моїх близьких. Це негативно позначалося на моєму психічному здоров’ї і заважало мені зосередитися на роботі. Війна також призвела до фінансових труднощів. Я втратила роботу і джерело доходу. Це змусило мене шукати нові способи заробітку, які відбирали багато часу і сил. Війна змінила мої пріоритети. Я зрозуміла, що найважливіше для мене – це безпека моєї сім’ї і близьких. Це призвело до того, що я менше часу приділяла роботі і більше часу – волонтерській діяльності та допомозі людям, які постраждали від війни. Незважаючи на ці труднощі, я знайшла сили для розвитку в інших напрямках. Я почала займатися волонтерською діяльністю. Я допомагала людям шукати житло, роботу та медичну допомогу. Ця діяльність дала мені можливість відчути себе корисною . Я вивчала нові мову та програми, щоб підвищити свою конкурентоспроможність на ринку праці. Я вважаю, що завдяки цьому я змогла не тільки подолати труднощі, викликані війною, але й розвинутися як особистість . Я впевнена, що мої досвід і навички допоможуть мені в майбутньому. Я хочу продовжувати працювати в галузі журналістики і допомагати людям бачити світ таким, яким він є.
– Чи продовжите карʼєру у мас медіа після війни?І чим взагалі хотіли б займатись після перемоги?
– Звичайно, я продовжу свою кар’єру у мас-медіа . Я не бачу себе в чомусь іншому, крім журналістики. Я все життя шукала себе і знайшла саме у цій сфері. Я люблю свою роботу і хочу продовжувати розповідати людям правду про світ. Після перемоги я хочу знайти незалежне та справедливе медіа, яке буде працювати на благо України. Я хочу, щоб люди мали доступ до правдивої і об’єктивної інформації, яка допоможе їм зрозуміти що саме відбувається в країні і світі. Я також хочу продовжувати волонтерську діяльність. Хочу зробити свій внесок у відновлення України і створення кращого майбутнього для всіх українців.
– Як ви вважаєте в чому феномен України в цій війні?
– Феномен України полягає в нашій здатності виживати. Ми здатні перемагати навіть у найскладніших умовах ! Я впевнена, що феномен України продовжить проявлятися і в майбутньому. Українці – це народ, який здатний на великі справи. Ми обов’язково переможемо і побудуємо кращу майбутнє для своєї країни. Додатково можна відзначити, що феномен України в цій війні також полягає в її здатності до адаптації. Українці швидко навчилися жити в нових умовах . Вони навчилися захищатися від російських обстрілів, знаходити їжу і воду, а також допомагати один одному. Ця здатність до адаптації є ще одним ключовим фактором феномену України в цій війні. Вона допомогла українцям вижити і боротися далі!
– Що б ви порадили суспільству робити для наближення перемоги?
– Українці повинні об’єднатися , забути про політичні розбіжності і працювати разом заради однієї мети. Нам потрібно підтримувати один одного морально і матеріально. Кожен може зробити свій внесок у перемогу, навіть якщо він не може воювати. Волонтерська діяльність – це чудовий спосіб допомогти Україні в цей складний час. Важливо бути в курсі подій і не піддаватися дезінформації. Для цього ми повинні брати інформацію лише з надійних джерел! Ми повинні поширювати правдиву інформацію про війну в Україні, щоб світ знав правду про те, що відбувається. Ми можемо підтримати Україну фінансово, пожертвувавши гроші на допомогу військовим і цивільним. Важливо вірити в те, що ми переможемо. Це допоможе нам залишатися сильними і наполегливими в боротьбі за нашу країну.
Автор: Еліна Терлецька