Київ. 29 червня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Верховний Суд виснував, що внутрішньо переміщена особа має право на допомогу на проживання, визначену Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (Порядок №332), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року, незалежно від дати взяття її на облік як внутрішньо переміщеної особи, повідомляє пресслужба суду.
Водночас наголошується, що для отримання допомоги внутрішньо переміщені особи мають прибути з територій, які відповідають двом умовам: на цій території проводяться бойові дії і ця територія міститься в переліку, затвердженому розпорядженням КМУ від 6 березня 2022 року №204-р “Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках програми “єПідтримка”.
“При цьому якщо внутрішньо переміщена особа станом на 1 березня 2022 року отримувала щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови КМУ від 1 жовтня 2014 року №505 “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг”, допомога на проживання, передбачена Порядком №332, призначається автоматично без подання додаткового звернення”, – наголошують у суді.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зробив відповідний висновок під час розгляду позову, в якому було оскаржено рішення управління соціального захисту про відмову в призначенні допомоги на проживання.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції керувався тим, що оскільки позивачка була облікована як внутрішньо переміщена особа до 24 лютого 2022 року в Дніпропетровській області та на той час не отримувала щомісячної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, то їй не може бути призначено допомогу, передбачену Порядком №332.
Водночас Верховний Суд зазначив, що позивачка зареєстрована відповідним органом соцзахисту як внутрішньо переміщена особа у липні 2016 року та отримувала адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до Постанови №505 до 2017 року.
Згідно з розпорядженням №204-р Донецька область, з якої у 2016 році перемістилася позивачка, включена до переліку адміністративно-територіальних одиниць, затвердженого цим розпорядженням. Водночас Дніпропетровська область, до якої позивачка перемістилася до 24 лютого 2022 року, також включена до переліку.
Отже, оскільки позивачка перемістилася з території, яка відповідає двом умовам, визначеним п. 2 Порядку № 332 (на цій території проводяться бойові дії та цю територію визначено в переліку, затвердженому розпорядженням № 204-р), вона належить до кола осіб, що мають право на допомогу на проживання відповідно до Порядку №332.