На жаль, раннє відновлення у період війни супроводжується ризиками недоброчесності, зокрема через часткову відсутність інформації про цей процес в регіонах. Ці припущення виникли у ГО «Проти Корупції» під час перевірки проведених тендерів для відбудови 47 обʼєктів соціальної інфраструктури у Миколаївському та Бериславському районах. З них 23 наша команда обстежила візуально та включила у звіт громадського моніторингу системи BRP.
Жителі громад, зокрема ті, які за кордоном, не знають про відновлення та відбудову соціальної інфраструктури через те, що часто така інформація не публічна. Безперечно, така ситуація виникає задля безпеки, але інформаційний вакуум, на нашу думку, заважає поверненню громадян. Шкода, та не завжди це розуміють місцева влада та керівники закладів і часто перешкоджають громадському моніторингу.
Метою нашого моніторингу було все-таки донести до громадськості інформацію про те, як відбудовують для них різні заклади, а також перевірити на доброчесність процес відбудови, визначити його енергоефективність та доступність для маломобільних людей.
Відбудова укриттів, закладів освіти й медцентрів: що вдалося з’ясувати?
З великої когорти обʼєктів, до повного обстеження підійшли не всі. Це пояснюється тим, що не всі вони мають % виконання робіт такий, як зазначено в договорах і неможливо було зробити висновки з відбудови.
Якщо говорити про наші припущення щодо ризиків недоброчесності, то виникли вони з огляду на те, що 74% процедур закупівель робіт відбуваються за не конкурентною процедурою відбору переможців, а 9% проєктів відбудов реалізуються господарським методом, тобто через органи місцевого самоврядування.
Мал. 1. Оцінка процедури закупівель робіт 23 обʼєктів.
Часто такі проєкти відбудов супроводжуються частковою відсутністю документів, де можна було б бачити кошториси чи графіки виконання робіт. При цьому спостерігали й таку ситуацію: ледве не в кожній підсумковій відомості вартості ресурсів було завищення цін на 20-30%, однак для такого висновку потрібен експертний детальний висновок.
Окрім цього, помітили ризики дублювання фінансування: в 30% обʼєктів було по 2 договори відбудови, тобто один і той самий підрядник виконував подвійні роботи одночасно за одним обʼєктом. При цьому часто дооблаштування приміщень виконували міжнародні партнери, але про це достеменно не відомо. Зі слів робітників, Замовники не завжди враховували в проєктно-кошторисній документації (далі — ПКД) всі роботи, тож їх довиконання було в межах інших проєктів.
Чи враховується принцип «будуй краще, ніж було»?
Якщо ж брати до уваги самі результати виконання робіт, ситуація не така сумна. Підрядники майже скрізь облаштовують приміщення з урахуванням ризиків відсутності електроенергії: встановлюють альтернативні джерела живлення та освітлення. Також для енергоефективності обʼєктів, майже скрізь передбачають утеплення приміщень та встановлення нових вікон та дверей. Однак, такі ресурси коштують дорого й часто на них завищують ціни, як от у будівництві нового укриття для Архангельського опорного ліцею — там завищили ціну на генератор на 30%. Варто зазначити, що енергоефективні відбудови значно економлять витрати для закладів.
Мал. 2. Оцінка енергоефективності 23 обʼєктів.
Оскільки кількість маломобільних груп населення (далі — МГН), на жаль, стрімко зростає, нам також важливо було чи враховують їхні потреби підрядники. Відповідно до Закону України «Про будівельні норми» та згідно з Державними будівельними нормами (ДБН), будівлі мають бути інклюзивними.
«Укриття в нас ідеальне й ніяких пандусів чи підйомників нам не треба було. В нас немає маломобільних людей і батьків ми взагалі не пускаємо», — ледь не в один голос нас запевняли керівники/-ці закладів освіти, що не важливо думати як, наприклад маломобільні батьки, будуть вести дитину на перший дзвоник. Чи зможуть вони потрапити в заклад без пандуса чи, хоча б, кнопки виклику для МГН. А чи не час про це думати вже?
Варто зазначити, що доступність не обмежується встановленням пандусів. Це комплексний підхід, який включає встановлення ліфтів для кількаповерхових приміщень, підйомників у разі відсутності можливостей встановлення пандуса, влаштування достатньої ширини коридорів, доступних вбиралень тощо.
Отож, щодо безбарʼєрності ми зафіксували наступне: 35% закладів/укриттів не доступні для МГН, а 57% є частково доступними. Не безбарʼєрними можна вважати і частково доступні заклади, адже майже завжди підрядники та замовники забувають про тактильну навігацію для незрячих людей, ширину проходів тощо.
Мал. 3. Оцінка безбарʼєрності 23 обʼєктів.
З огляду на те, що при звичайних ремонтних роботах ресурси для дотримання таких вимог обмежені, вбачаємо перспективу бути безбарʼєрними для тих обʼєктів, які будуються «з нуля». Дійсно, в проєктах нових будівництв повністю передбачають доступність, але поки не можемо сказати чи будуть відповідати плани реальності, бо в нашому моніторингу ці обʼєкти лише почали будувати. Хоча, можемо сказати, що навіть при звичайному ремонті в закладах іноді намагалися зробити дуже якісно, як от в Миколаївському пологовому №2, бо хотіли зробити укриття повністю доступним для породіль. Заклад навіть претендував отримати від нас відзнаку позитивного найкращого моніторингу, проте недоступна вбиральня зіпсувала загальну картину.
Як можна впливати на загальну картину відбудови?
Не дивлячись ні на що, ми віримо, що підрядники будуть підтримувати тенденцію присутності нових рішень для забезпечення якісною інфраструктурою громадян. Ба більше — ми сподіваємося на відкритість та прозорість процесу відновлення та відбудови.
За призмою наших висновків стоїть громадська думка, яку нам цікаво почути. Чи зручні будівлі, послугами яких користуються безпосередньо жителі громад? Чи доступні вони маломобільним людям? Про свої висновки/побажання/зауваження кожен може комунікувати на Великому Порталі Відновлення. Те, що відновлюють для вас, вам же й оцінювати.
Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту ««Громадський моніторинг відновлення: прозорість та підзвітність відбудови соціальної інфраструктури Миколаївського та Бериславського районів», що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту «Контроль витрат на відновлення», який реалізується за підтримки Європейського Союзу.
Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Проти Корупції» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт «Контроль витрат на відновлення» впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».