Київ. 16 листопада. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Волинська обласна рада в четвер одноголосно підтримала звернення до генерального прокурора, голови Служби безпеки України, директора Державного бюро розслідувань (ДБР) і директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ) щодо перевірки законності приватизації ДП “Волиньторф”.
“Маємо сумніви в прозорості проведення аукціону з приватизації згаданого підприємства та достовірній оцінці майна”, – цитують звернення на сайті облради.
Правоохоронців просять перевірити бенефіціарних власників підприємства-покупця – ТОВ “Агробіостандарт” (Теребовля Тернопільської обл.) – на наявність відкритих кримінальних проваджень щодо них особисто або в яких вони є фігурантами, “російського сліду”, а також легальність і джерела походження 254,7 млн грн, сплачених за купівлю цілісного майнового комплексу “Волиньторф”.
У тексті документа міститься позиція, що прибуткове ДП “Волиньторф” продовжує працювати на користь держави і громад Волині, а “не сумнівних компаній з офшорними засновниками”, також висловлено сумнів у законності проведення приватизації об’єкта.
На початку цього тижня, 13 листопада, “Агробіостандарт” на пресконференції повідомило, що Печерський районний суд Києва в рамках відкритого правоохоронцями кримінального провадження заблокував приватизацію “Волиньторфу”, і звинуватило комунальне підприємство “Волиньприродресурс”, його директора Анатолія Капустяка й правоохоронців у корупційній спробі зірвати приватизацію.
Зі свого боку голова “Волиньприродресурсу” Капустяк 14 листопада провів пресконференцію, на якій відкинув звинувачення на свою адресу.
Зокрема, він уточнив, пославшись на дані Opendatabot, що звинувачення на його адресу озвучив власник 20% “Агробіостандарту”, депутат Київради від партії “Єдність” Костянтин Бровченко, тоді як решта 80% ТОВ належать кіпрській компанії “Сідфудс Холдінгс Лтд”, бенефіціарним власником якої є В’ячеслав Супруненко. У зв’язку з цим директор “Волиньприродресурсу” також висловив сумніви в легальності коштів, витрачених на приватизацію, стверджуючи, що Супруненко переховується від правосуддя за кордоном.
Капустяк наголосив, що комунальне підприємство, створене облрадою з метою розроблення корисних копалин і легального видобутку бурштину та з чотирма ліцензіями на видобуток торфу, жодним чином не перешкоджало роботі “Волиньторфу”, яке має на своєму балансі власні ліцензії. ДП може отримувати нові ліцензії, оскільки на Волині розташовано 75% торфовищ України, а у вільному доступі – понад 3 тис. родовищ, додав голова “Волиньприродресурсу”, заперечуючи плани КП претендувати на участь у приватизації.
Коментуючи зустріч 8 листопада з Бровченком, який звинуватив його в нібито впливі на ДБР, прокуратуру й суди, Капустяк назвав такі звинувачення абсурдними й заявив, що ініціатором зустрічі був не він, а колега Бровченка з фракції “Єдність” у Київраді Роман Ярошенко.
Як стверджує директор “Волиньприродресурсу”, Бровченко повідомив про бажання “Агробіостандарту” стати акціонером КП у рамках його реорганізації в приватне АТ. У відповідь Капустяк зазначив, що 100% акцій належатимуть облраді і входження будь-яких інших акціонерів неможливе.
За його словами, наступною пропозицією Бровченка було купити ліцензію КП з видобутку торфу на родовище “Коза-Березина” біля родовища ДП “Сойне” в обмін на передачу в управління або продаж Маневицького торфобрикетного заводу. “Я відповів, що таке рішення можуть ухвалити виключно депутати обласної ради на сесії, однак вони за жодних обставин не погодяться на відчуження будь-яких спецдозволів, як і на інші “договорняки” щодо комунального підприємства”, – заявив директор “Волиньприродресурсу”.
“Запропонували не поспішати відмовлятися, подумати й зустрітися наступного дня – 9 листопада, а в разі відмови погодитися на їхню пропозицію вони почнуть із нами воювати”, – переповів почуте Капустяк, повідомивши, що відмовився від подальших контактів, оскільки озвучені пропозиції були неприйнятними.
Він також назвав необґрунтованим звинувачення, що нібито “Волиньприродресурс” продає за 5 тис. грн за тону торф, який закуповують у “Волиньторфу” за 2 тис. грн за тонну, що приносить йому вигоду 500 тис. грн на день. За словами Капустяка, на сьогодні реальна середня ринкова вартість готового торфобрикету від виробника становить 3,5 тис. грн за тонну, і щодня “Волиньторф” виробляє із сировини “Волиньприродресурсу” близько 100 тонн торфобрикету.
Він уточнив, що “Волиньторф” реалізовував 2023 року готовий торфобрикет за 2,8 тис. грн за тонну, а останні кілька місяців – за 3,03 тис. грн за тонну, тоді як “Волиньприродресурс” реалізує торфобрикет за єдиною ціною – 3,5 тис. грн за тонну на умовах самовивозу із заводу. Капустяк додав, що КП співпрацює з ДП із 2017 року, а із серпня 2022 року перейшло з ним на давальницьку схему роботи щодо Маневицького торфобрикетного заводу, у якій ДП закладає в калькуляцію рентабельність 10%. На його думку, саме співпраця з “Волиньприродресурс” дала змогу держпідприємству останніми роками працювати рентабельно.
Капустяк пов’язує проведену опонентами пресконференцію та звинувачення з тим, що власних запасів “Волиньторфу” на заводі на родовищі “Сойне” лишилось приблизно ще на пів року, і нові власники, розуміючи цю проблему, хотіли отримати в будь-який спосіб можливість самостійно видобувати торф або ж узяти КП “Волиньприродресурс” під контроль.
“Оскільки КП має спецдозволи на видобуток торфу, а ТзОВ “Агробіостандарт” придбали лише приміщення й техніку, то ситуація така, що видобувати їм фактично нічого, і пропозиції на зустрічі з керівником підприємства отримати доступ до ділянок з їхнього боку виглядають абсурдно, оскільки таке рішення може ухвалити лише Волинська обласна рада, на що депутати облради навряд чи погодяться”, – підсумував директор КП.
Коментуючи поточну ситуацію, він зазначив, що КП не має техніки й обладнання для переробки торфу як палива, тому може продавати торф як сільськогосподарську сировину для теплиць та інших сільськогосподарських потреб, що також передбачено ліцензією. За його словами, ця діяльність буде економічно вигіднішою для КП, оскільки підприємство продавало для “Волиньторфу” свого часу торф за ціною 1,3 тис. грн за тонну, а середня ціна торфу для рослинництва – 2,1 тис. грн за тонну. Директор також допускає залучення коштів міжнародних грантів для будівництва нового сучасного торфопереробного заводу.
Капустяк додав, що видобуток бурштину є вигіднішим для “Волиньприродресурсу”: за сезон видобутку 2023 року було видобуто 88,12 тис. тонн фрезерного торфу в результаті переробки ДП “Волиньторф” і реалізовано продукції на 46,86 млн грн, а чистий прибуток становив близько 3 млн грн, тоді як від видобутку бурштину КП отримало за дев’ять місяців 101,172 млн грн доходу та 33,23 млн грн чистого прибутку.
Директор КП також заявив, що готовий звернутися із судовим позовом для захисту своєї честі, гідності та ділової репутації.
Як повідомлялося, “Агробіостандарт” став єдиним учасником аукціону в “Прозорро” 6 жовтня, запропонувавши на 10% більшу за початкову ціну, програвши перед цим на подібному аукціоні з продажу “Рівнеторфу” за 205 млн грн.
ДБР 19 жовтня порушило кримінальну справу, звинувативши посадових осіб ФДМ у попередній змові з представниками покупця з метою занизити ціну продажу й стверджуючи, що ринкова вартість об’єкта може становити 315-320 млн грн. Печерський суд за клопотанням ДБР 26 жовтня на 30 днів надав слідчим дозвіл на огляд об’єкта, проте “Агробіостандарт” усе одно перерахував кошти й 6 листопада підписав із ФДМ договір купівлі-продажу.
Як зазначав Фонд держмайна, новий власник “Волиньторфу” зобов’язаний сплатити борги підприємства на суму приблизно 20 млн грн, продовжити надавати послуги з постачання теплової енергії споживачам, із якими “Волиньторф” уклав відповідні договори, протягом пів року погасити борги із заробітної плати й перед бюджетом і не звільняти працівників.
У фонді зазначали, що “Волиньторф” спеціалізується на виробництві торф’яних брикетів. Має спецдозволи на користування надрами на родовищах “Засвіття Ситнелюк” (на 18 років) і “Сойне” (19 років). За перше півріччя 2023 року ДП отримало 90,4 млн грн доходу, за весь 2022 рік – 200 млн грн. Водночас за січень-червень 2023 року “Волиньторф” заробив 6,2 млн грн чистого прибутку, а за весь 2022 рік – 10,6 млн грн.
Об’єкт має 109 од. нерухомого майна (виробничі, складські, адміністративні приміщення тощо) загальною площею понад 16 тис. кв. м. На ньому працює 302 особи, на балансі перебувають 164 транспортні засоби. Також до складу держпідприємства входить відокремлений підрозділ “Маневицький торфозавод”.
Джерело: https://new.volynrada.gov.ua/decisions-resolution/pro-zvernennya-deputativ-volynskoyi-oblasnoyi-rady-do-generalnogo-prokurora-golovy-sluzhby-bezpeky-ukrayiny-dyrektora-derzhavnogo-byuro-rozsliduvan-dyrektora-naczionalnogo-antykorupczijnogo-byuro-u/
https://www.facebook.com/VOLYNPRYRODRESURS/posts/pfbid02fCaeAfEKVqqvuikFr1dmiCZHm2LQWK3LJ1pi2Vvz76c6dncB4XYSafbUeFttpzEJl