Чому це важливо ?
Територіальні громади поступово стають більш впливовими суб’єктами в державі, отже тим середовищем, де їхні жителі безпосередньо реалізують свої основні соціально-економічні, політичні, суспільні та культурні запити і потреби, здійснюють власні плани, мрії та сподівання. Тут зазвичай відбувається природнє демографічне відтворення нових поколінь, їх соціалізація, освіта, переймання важливого життєвого досвіду попередників, власне усі важливі етапи людського життєвого циклу. Тому вкрай важливим а тепер і стратегічним є те соціальне і культурне середовище, що сприяє цьому або навпаки.
Окрім того, життєва практика засвідчує, що лишень економічний добробут громад та їх мешканців не є настільки визначальним у своєрідному переліку складових людського «щастя», бо він, по-перше не є постійним, стійким чи достатнім (така вже у людей «натура»), по-друге, може досягатися невиправданими чи неетичними/неекологічними засобами. До прикладу, в громаді може діяти шкідливе виробництво, де мешканці мають робочі місця із привабливою оплатою, але це створює нестерпні умови для проживання всіх її жителів. Або і такий приклад: сусід-крутелик на новому «мерсі» давитиме на дорозі ваших курей і створюватиме загрозу дітям, які бавляться, проте вважатиме це за норму поведінки, таким собі суспільним проявом свого достатку і шику.
З іншого боку, наше актуальне життя продукує безліч викликів і загроз, що безпосередньо відображаються на настроях, психологічному стані, налаштованості жителів громади, (своєрідному кліматі) і вони наразі з об’єктивних причин є негативними та такими що потребують корегування і поліпшення.
На жаль, жахи війни та невизначеність породжена нею, турбулентні процеси у світі вцілому (світ зійшов з розуму), також не додають оптимізму та впевненості у завтрашньому дні. Але щоб вижити, вистояти і розпочати нове життя в складних умовах потрібно задіяти насамперед на місцевому рівні усі наявні та приховані ресурси, зокрема, соціальні, які формують та збагачують людський капітал, створюють осередки нової культури, народжують нові сенси.
Образно кажучи, у громаді повсякчас потрібно засівати зерна добра, любові, довіри, просвіти, солідарності, взаємопідтримки, співчуття та інших подібних цінностей, бо у протилежному випадку така вона не матиме навіть короткострокових перспектив свого існування, а відтак стане приреченою на занепад, що відповідним чином позначатиметься і на долі усієї країни.
У попередніх статтях цього розділу присвяченому темі локальної ідентичності, ми вже відзначали її особливості та роль у формуванні спроможних та самодостатніх громад, зазначаючи, що вони потребують насамперед власної позитивної сутності, адже вона сама по собі може стати важливим фактором прискореного розвитку громади, створення комфортних та безпечних умови проживання у всіх її поселеннях.
Варто також відзначити, що не зважаючи на певну близькість і тяжіння різних поселень громади до її нового центру, існуючі бар`єри настороженості чи недовіри між жителями різних поселень цієї громади будуть зберігатись певний час. Причому у випадку, коли центральне поселення громади, недалекоглядними діями депутатів місцевої ради та її голови, намагатиметься тотально домінувати в різних напрямах розвитку громади, територіальна та й соціальна згуртованість у ній будуть ослаблені, а недовіра та конфлікти між жителями громади можуть навіть зростати.
Наразі окрім зазначених тенденцій, додаються ще і серйозні міграційні виклики, масова поява у громадах ВПО супроводжується привнесенням ними своєї ідентичності, яка може конфліктувати з уже існуючою у цьому місці.
Саме тому своєї актуальності і важливості набуває у громадах завдання, яке полягає у наступному: потрібні послідовні та продумані спільні заходи та дії жителів поселень громади, які спрямовані на розвиток на основі спільних та нових цінностей, а також спільної історії, спільного сьогодення та спільного майбутнього.
Одним із таких важливих механізмів збереження наявної ідентичності громади та інтеграції нових її складових може стати сучасний та інноваційний музейно-просвітницький центр територіальної громади.
Сам факт існування музею в громаді, за умови, коли він не має формального характеру, а є насамперед дієвим просвітницький осередком і здійснює позитивний вплив на громаду, як в середині громади, так і на зовні, може бути важливою запорукою стійкості і згуртованості громади. Але не менш важливим є процес утворення такого музею – максимальне залучення до цієї роботи жителів різних поселень громади та представлення у такому музеї власних історій з різних поселень, аби всі жителі громади розуміли спільність свого минулого, а відтак сучасного та майбутнього.
У цьому контекст варто глянути з більш ширшого видноколу на сенс такого ніби самозрозумілого поняття як музей, адже кожен хоч раз у житті відвідував цю установу і виніс звідти свої враження і уявлення щодо цього. Проте доречно прислухатися до думки фахівців, їх бачення місії, ролі і призначення музею як інституції. Це так би мовити мета, на яку слід орієнтуватися і до якої прагнути.
Отже подаємо схематично
З чого розпочати процес?
Варто відзначити, що створення музею в громаді – це передовсім амбітний і шляхетний проєкт, який, насамперед, допоможе зберегти, відрефлексувати, переосмислити місцеву історію, культуру та традиції а також посилити, згуртувати та об’єднати її жителів а може й змінити їх чи відкоригувати.
Інститут громадянського суспільства за свою багаторічну практичну діяльність у громадах і регіонах України накопичив певний досвід і відпрацював дієві алгоритми, які стануть в нагоді тим активістам і громадам, що переймуться завданням створення власного музейно-просвітницького центру територіальної громади.
Але спочатку представимо основні заходи, з яких слід розпочати діяльність щодо створення музейно-просвітницького центру і виконання яких гарантуватиме успіх цій справі. Отже передбачте наступе:
- Розробіть ідею та концепція музею
- Визначте його тематику: краєзнавчий, меморіальний, історичний, етнографічний, мистецький, тощо.
- Сформулюйте місію та цілі музею: збереження спадщини чи традицій, популяризація культури чи певних досягнень, просвітницька діяльність, вшанування героїзму земляків, які захищають Батьківщину.
- Здійснюйте залучення громади
- Організуйте зустрічі з місцевими жителями, активістами, істориками.
- Створіть ініціативну групу, яка займатиметься розвитком проєкту.
- Залучіть ветеранів та сім’ї воїнів, які захищають чи захищали Батьківщину, ВПО
- Попросіть людей надати старовинні речі, предмети, документи, фотографії.
- Залучіть молодь (школярі старших класів, студентів які навчаються у обласному центрі).
- Зверніть увагу на належне юридичне оформлення
- Зареєструйте музей як громадську організацію, комунальну установу або приватну ініціативу.
- Отримайте дозвіл від місцевої влади.
- Визначте правовий статус колекцій (дарчі договори, тимчасове зберігання тощо).
- Знайдіть приміщення та подбайте про облаштування
- Підшукайте відповідне приміщення (наприклад, у вільному приміщенні сільради, у старій будівлі, школі, бібліотеці).
- Облаштуйте експозиційні зали, місця для проведення подій, фондосховище.
- Продумайте безпеку та умови зберігання експонатів.
- Передбачте джерела фінансування
- Пошукайте гранти від міжнародних партнерів та державну підтримку.
- Організуйте благодійні збори, краудфандинг.
- Залучайте спонсорів і меценатів (відомі земляки).
- Продумайте експозицію та заходи
- Розробіть цікаві виставки.
- Проводьте екскурсії, лекції, майстер-класи.
- Співпрацюйте з місцевими школами, медіа та туристичними агентствами.
- Зверніть увагу на популяризація музею
- Створіть сайт музею або його сторінку у соцмережах.
- Організовуйте тематичні події, фестивалі.
- Рекламуйте музей через місцеву пресу та радіо (соціальна реклама).
Ці формальні кроки дають уявлення про масштаб, необхідні ресурси та основні завдання, які варто врахувати щоб правильно оцінити свої спроможності і можливості перед початком такої діяльності. Разом з тим, поступове та планомірне їх виконання гарантуватиме успіх задуманого і ваша громада у підсумку набуде нової індивідуальності і привабливості, що підвищуватиме самооцінку її мешканців і формуватиме у ній сприятливий і позитивний психологічний клімат.
Завершуючи теоретичну частину, ділимось практичним кейсом створення в громаді музейно-просвітницький центру. Для цього ми обрали краєзнавчоорієнтований формат створення місцевого музею. Отже, пропонується наступне:
- a) РОЗРОБЛЯЄМО КОНЦЕПЦІЮ МУЗЕЮ
Метою створення музею в громаді має стати сформування відчуття спільної історії територіальної громади, яка уже складається із багатьох, у тому числі, новоприєднаних поселень. Відтак у музеї має бути представлено історію всіх поселень, їх особливості, здобутки в різні часові періоди, їхню взаємодію.
Музей має бути цікавим для жителів громади, передовсім її молоді і, водночас, має бути яскравою візитівкою громади для зовнішніх аудиторій. При відвідуванні громади різними офіційними делегаціями, музей має бути однією з обов`язкових пунктів для відвідування. В музеї мають бути представлені певні елементи інтерактиву – можливості доторкнутись до минулого через використання реальних артефактів та інструментів чи відеофільмів.
В музеї періодично слід проводити тематичні виставки, зокрема про героїзм та подвиги захисників і захисниць, які боронять Україну на фронті від російської чуми, а також проводити окремі уроки для учнів шкіл громади.
Музей може мати свою віртуальну частину в мережі Інтернет і бути такою собі своєрідною місцевою «вікіпедією» де пишеться історія громади безпосередньо її жителями.
Музей може бути місцем проведення шкільних занять для різних шкіл громади з історії, географії, краєзнавства чи суспільних наук у форматі виїзних уроків.
- b) ПЛАНУЄМО ВАРІАНТИ ТЕМАТИЧНИХ РОЗДІЛІВ ЕКСПОЗИЦІЙ У МУЗЕЇ:
- Загальноісторичний огляд
- Хто ми? Назва, місія, бачення
Загальна інформація про громаду. Оформляється відповідно до правил, визначених стратегічними документами громади.
Тут має бути карта громади, її символіка, базова інформація про склад громади, історія утворення. Природа, основні ресурси, свої унікальні місця. Фотокопії документів про утворення, фотографії із громадських обговорень, відео (якщо такі є).
- Давня історія
Історія утворення, розвитку, занепаду поселень, що увійшли в громаду. Легенди, реальні історії, фотокопії документів, постери картин, що ілюструють період до 1917 року. Тут бажано зібрати інформацію про власників маєтків, які існували на території громади до захоплення цієї території більшовиками. Видатні історичні постаті та події давньої історії. В залежності від історичного періоду існування поселень, цей розділ може бути дуже різним, тут важливо віднайти найбільш цікаву та важливу інформацію та уміло її прив`язати до спільного минулого громади.
- Між двома війнами 1917-1941
Тут має бути виставлено інформацію про події визвольних змагань УНР, військові дії під час громадянської війни, встановлення радвлади, руйнування маєтків, закриття храмів, становлення колгоспів. Добро і зло поруч.
В структурі цього розділу має бути підрозділ про Голодомор та Великий терор. Тут має бути показано історію колективізації, голод і його наслідки для населення громади, репресії 1930-38 років. Спогади очевидців, архівні документи, фотографії відомих земляків, які були репресовані.
- Друга світова
Про історію окупації та звільнення території громади. Втрати, бої, карти розміщення військ, герої, матеріальні експонати. Можливо буде віднайдено щось з архівів Держфільмофонду про події на територіях громади.
- Будівництво соціалізму – здобуття Незалежності
Відновлення після 2 світової війни. Колгоспне життя, меліорація, хімізація, будівництво і т.п. Тут варто віднайти стару хроніку, аби мати можливість змонтувати короткі ролики. Показати період новітньої історії – створення Руху, перші вибори 1990 року, економічні проблеми 90-х, Майдани, війна з РФ 2014-20 рр.
- Визначні люди громади
Без перебільшення можна стверджувати, що сила і слава громади у її жителях. Отже варто створити розділ про відомих людей громади або вихідців з неї, які досягли суспільних чи особистих успіхів і їх життєвий шлях може слугувати наочним прикладом для наслідування.
Саме тому важливо зробити душевну експозицію про особистості, які стали відомими в громаді та поза її межами, досягли вагомих здобутків у різних сферах діяльності. Це як приклад для молоді про можливості, які можна реалізувати, а можна змарнувати. До цього варто включити історії окремих випускників шкіл громади, які досягнули успіхів. Зробити це можна в режимі мультимедійних презентацій за певними професійними показниками: господарі, військові, «фізики», «лірики», політики, підприємці, науковці тощо.
Цей розділ може мати свою віртуальну частину – літопис громади, який формується на основі розповідей її жителів чи вихідців із громади, розміщенням фотографій, відео. Для простоти користування створюється чи обирається відповідна пошукова система.
- Народні ремесла та традиції, подарунки громаді від інших громад, цікаві проекти, реалізовані у громаді, плани на майбутнє
Окремий інтегральний розділ, у якому вдало поєднуються старі традиції та сучасність. Тут варто представити різні старі столярні, ткацькі, гончарні, бондарські інструменти чи вироби. Важливо аби частина цього придання була в робочому стані для демонстрації та можливості відвідувачам спробувати відчути смак та якість роботи на цих архаїчних інструментах. Також тут доречно розміщувати подарунки, сувеніри, які отримує громада від інших громад, делегацій, подарунки від вихідців із громади тощо. Тут можна також організувати онлайн-доступ до бюджету громади, побачити в режимі реального часу, як реалізовуються окремі проєкти, передбачені стратегією розвитку громади, також тут варто розмістити просторові планувальні документи громади, де видно, які напрями освоєння та збереження територій передбачено на середньострокову перспективу.
Отже після визначення ідеї, концепції та плану приблизного тематичного наповнення його експозиції слід переходити до етапу практичного втілення задуманого. Саме тому цілком логічним є питання, а як на практиці реалізувати ідею створення «народного музею» громади? Відповідь: починаємо д і я т и!
с) ДІЄМО
Зазвичай, є два основі способи:
- перший – замовити цю роботу у зовнішніх підрядників, провести тендер, обрати виконавця і профінансувати роботи та послуги;
- другий – здійснити це завдання силами громади із залученням широкого кола її жителів та окремих консультативних послуг зовнішніх компетентних та фахових фахівців.
Другий спосіб, на наш погляд, є більш значущим і привабливим, оскільки дозволяє, окрім власне створення музею, забезпечити створення передумов для формування нової, більш яскравої і позитивної ідентичності громади.
Отже, до цієї діяльності, в першу чергу, мають бути залучені школи, клуби, бібліотеки та старостати, які є в громаді, а також компетентні та (або) авторитетні мешканці громади із кола священників, народознавців, істориків, просто активних та небайдужих до громади людей.
Для цього потрібно на початку провести обговорення питання утворення такого музею за участі відповідальних працівників виконкому, директорів шкіл, старост та завідувачів клубів/бібліотек. Це важливо аби всі відчули та усвідомили мету та завдання такої роботи, а також здійснити необхідні розпорядчі та юридичні дії, про які йшлося вище.
Власне проєкт візуальної концепції музею можуть розробити і представити вчителі, місцеві художники, дизайнери – будь-хто, який хоче долучитись до цього важливого процесу.
Учні шкіл в рамках пошуку матеріалів для окремих розділів експозицій музею можуть відшукати інформацію про випускників, які досягнули успіхів у житті, знайти контакти та запропонувати голові громади такий перелік, кого вони рекомендують до включення в експозицію і у якому представленні. До роботи з пошуку інформаційних та візуальних матеріалів варто залучити учнів старших класів, які через пошукові сервісу віднаходили б цікаву інформацію.
Так само історичні та культурні довідки про свої поселення могли б підготувати працівники клубів та бібліотек.
Також на етапі формування фондів музею варто звернутись з проханням до жителів громади чи вихідців з громади надати для музею певні цінні предмети чи речі, які будуть характерними для розділів музею.
Ніби все чітко, зрозуміло, але ж де інновації ? де просвітницький напрям ? – запитає уважний читач і буде правий.
Наша відповідь і порада у наступному – тут дійсно треба добряче думати з огляду передовсім на свою спроможність, мету яку ви особисто ставите, коли задумуєте створення музейно-просвітницького центру у громаді. Але ось такі наші підказки і вони полягають у наступному.
Музей як інституція має жити, відтак бути насамперед корисним і цікавим простором, а не банальною копією районного, обласного чи навіть столичного закладу. Власне тут і приходять на допомогу його бажана функція – музей як місце просвіти, спілкування і інновацій.
Почнімо із першого – просвіти. Що заважає зробити музей точкою накопичення і отримання необхідних знань стосовно запровадження у громаді нових підходів до вирощування скажімо овочів в умовах стрімкої зміни клімату. Мешканці громади мають знати, що тут про це можна дізнатися і подивитися на плазмі підключеної до комп’ютера відповідний ролик з ЮТЮБу.
Інший кейс – переробка молока до якості італійських чи швейцарських сирів. Мешканці можуть тут почерпнути ці знання та досвід тих громад, зокрема Закарпатської та Львівської областей, де вже це давно запроваджено і є успіх.
Наступне: енергоефективність і впровадження нових технологій, акумуляція досвіду піонерів, які уже встановили у себе вітряки, сонячні панелі, інвертор, акумуляторні батареї тощо. Школярі із задоволенням запишуть відео з таким ґаздою, де буде і приблизний бюджет, і помилки, куди ж без них, і розповідь про ефект застосування. Але все це слід правильно організувати і запустити.
Гадаємо, що почитавши все це і поміркувавши самостійно, на питання про інновації у вашому музейно-просвітницькому закладі ви уже знайдете відповіді самостійно! Тому щиро зичимо наважитися і почати діяти!
Висновки:
Власне сам процес створення такого музею не менш важливий для громади, ніж сам факт його існування. Також варто пам`ятати, що необов`язково такий музей має бути в центральному поселенні громади. Розміщення його в іншому поселенні – наприклад, яке має давнішу історію, лише сприятиме формуванню довіри та порозуміння в громаді.
Коли ваш Музей буде насамперед корисним, дивуватиме, надихатиме, спонукатиме і даватиме відчуття гордості за свою громаду – вважайте ви справилися із цим доволі складним і нетривіальним завданням, відтак дійсно зробили у своєму житті справу, якою будете пишатися і Ви, і ваші нащадки!
Інститут громадянського суспільства бажає вам успіхів у цьому!