Як мешканці громад бачать планування процесів відновлення за участі громадськості?

Сьогодні мешканці громад майже не залучені до процесів відновлення. Окрім цього, більшість не знають про свої можливості долучитися до цього процесу.   

Водночас відсутність комунікації між владою та мешканцями громад викликає непорозуміння. Також без комунікації неможливий процес відновлення, який би відповідав реальним потребам громад.

Трапляється, що влада ігнорує питання важливості залучення громадян до прийняття рішень про життя в громаді.

А буває й так, що інструменти залучення використовують, але процес не рухається, хоча обидві сторони готові співпрацювати: мешканці — ділитися своїми думками, а влада — слухати й брати до уваги.

Така ситуація наявна, наприклад, в Зеленодольській громаді (Дніпропетровщина).

Секретар міської ради ділиться: для прийняття рішень мешканців громади запрошують долучатися до обговорення, ініціатив немає, рішення приймають, а вже тоді у мешканців виникають питання щодо нього. Так склалося, наприклад, в ситуації щодо перейменування вулиць.

Залучення мешканців громад до процесів відновлення: що говорить соціологія?

Близько 70% мешканців не знають про плани відновлення у своїх громадах. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, яке провела громадська організація «Проти Корупції» у Дніпропетровській, Київській, Миколаївській та Сумській областях.

З тих респондентів, які відповіли, що знають про відновлення у своїх громадах, лише 4% змогли поділитися цими знаннями.

Майже дві третини опитаних респондентів відповіли, що не знають про Національну раду з відновлення України від наслідків війни та її діяльність.

«Якщо мешканці відповідають, що знають, то говорять таке: там почали відбудовувати школу або робити вулицю, а на цій вулиці люди відбудовуються. І виникає питання, а куди ви відносите це відновлення: до «єВідновлення» чи до Планів комплексного відновлення. І людей це ставило у глухий кут. Вони не могли пояснити», — зазначає голова ГО «Проти Корупції» Юрій Путря. 

Водночас громадянське суспільство сприймають як контролера влади. Й, на думку більшості респондентів, роль громадськості полягає в антикорупційному контролі над проєктами з відновлення України. Адже майже половина респондентів стурбовані тим, що кошти на відбудову можуть спричинити появу нових «груп інтересів»: 46% людей зазначили, що потрібно наглядати за місцевою владою, аби уникнути корупції на місцях. 

Але водночас, каже пан Путря, самі себе мешканці не сприймають громадянським суспільством:

«Вони думають, що це якісь громадські організації, що вони прийдуть і будуть щось робити».

Як збільшити рівень залученості громадян до процесів відновлення?

Чи не найголовніша проблема у питанні залучення громадян — це брак інформації.

Дослідження свідчить: люди хочуть знати що ухвалює місцева рада та «куди йдуть» кошти громади. Цікаво, що майже 57% респондентів, які мають шлюбні стосунки, більше зацікавлені в інформації від влади, бо турбуються про майбутнє родини у своїй громаді й про перспективи її розвитку.

Водночас для того, щоб інформація дійсно була почута, вона має бути зрозумілою та доступною для населення. Попри те, що велика частина населення має доступ до інтернету, слід враховувати потреби тієї, яка не має цього доступу або не вміє користуватися інтернет-інструментами. Йдеться насамперед про людей старшого покоління. Адже усі мешканці громад повинні мати однакові можливості доступу до інструментів громадської участі.

Так, результати дослідження свідчать, що люди від 18 до 29 років можуть активно долучатися до створення петицій та збору підписів через цифрові платформи. Мешканці середньої вікової категорії можуть долучатися до консультацій, зустрічей, опитувань та волонтерських ініціатив. А представники старшого покоління можуть долучатися до громадських слухань та подання письмових звернень.

 

Цей матеріал створено за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту Спільнота громадянського суспільства України «Відновлення». Зміст статті не обов’язково відображає погляди ІСАР Єднання.