Замість вступу
Демографічна ситуація в Україні є вкрай складною. До загального зниження народжуваності, яке триває з середини 60-х років минулого століття, додалася війна і масова еміграція жінок з дітьми за кордон. Відтак у багатьох громадах питання збереження населення є питанням номер один. І мова йде передусім про молодь.
Громада без молоді не має майбутнього, тому політика громади має розроблятися і реалізовуватися таким чином, аби молодь бачила своє місце у майбутньому громади, впливала на формування бачення майбутнього. Як цього досягнути – залежить і від керівництва громади, і від активності самої молоді.
Народна мудрість стверджує, що допомогти можна лише тому, хто хоча б щось робить сам. Тому місцева молодіжна політика буде промолодіжною лише у випадку, коли молодь сама буде у цьому зацікавленою.
Природня потреба територіальної громади у збереженні власної демографічної стійкості, стимулювання молоді до створення сім’ї, народження дітей є зрозумілою. Український законодавець також передбачив окремі елементи залучення молоді до життя у громаді. І це є дуже важливим інструментом, який може утримати у громаді частину молоді.
Як врахувати інтереси молоді у громаді?[1]
Самоорганізація у закладах освіти
УЧНІВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ
Освіта в Новій українській школі ґрунтується на розвитку ключових компетентностей, громадянської зокрема. Один з найефективніших способів навчитися саме громадянської компетентності ще у школі – учнівське самоврядування.
Учнівське самоврядування забезпечує можливість впливати і приймати рішення у питаннях, які впливають на життя в школі, таким чином, вчитися бути громадянином на практиці. Це досвід застосування у реальному житті демократичних норм і процедур.
Це реально працює там, де є активна позиція школярів і де вчителі ставляться до школярів, як до повноцінних партнерів в управлінні значною часткою шкільних процесів.
Відповідно до Закону України «Про освіту»[2], права та обов’язки у школі мають всі учасники навчально-виховного процесу – учні, батьки, вчителі та інші співробітники навчального закладу.
Відповідно до Статті 28 Закону «Про освіту» у закладі освіти можуть діяти:
органи самоврядування працівників закладу освіти;
органи самоврядування здобувачів освіти;
органи батьківського самоврядування;
інші органи громадського самоврядування учасників освітнього процесу.
Витяг із закону:
«Стаття 28. Громадське самоврядування в закладі освіти
- Громадське самоврядування в закладі освіти – це право учасників освітнього процесу як безпосередньо, так і через органи громадського самоврядування колективно вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу в закладі освіти, захисту їхніх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, брати участь у громадському нагляді (контролі) та в управлінні закладом освіти у межах повноважень, визначених законом та установчими документами закладу освіти.
Громадське самоврядування в закладі освіти здійснюється на принципах, визначених частиною восьмою статті 70 цього Закону.
У закладі освіти можуть діяти:
органи самоврядування працівників закладу освіти;
органи самоврядування здобувачів освіти;
органи батьківського самоврядування;
інші органи громадського самоврядування учасників освітнього процесу.
Частина 8 статті 70 цього закону:
- Громадське самоврядування та державно-громадське управління у сфері освіти здійснюються на принципах:
пріоритету прав і свобод людини і громадянина;
верховенства права;
взаємної поваги та партнерства;
репрезентативності органів громадського самоврядування, громадських об’єднань та інших інститутів громадянського суспільства і правоможності їх представників;
обов’язковості розгляду пропозицій сторін;
пріоритету узгоджувальних процедур;
прозорості, відкритості та гласності;
обов’язковості дотримання досягнутих домовленостей;
взаємної відповідальності сторін.»
Витяг із закону:
«Стаття 28. Учнівське самоврядування
- У закладах освіти та їхніх структурних підрозділах може діяти учнівське самоврядування з метою формування та розвитку громадянських, управлінських і соціальних компетентностей учнів, пов’язаних з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту, здорового способу життя тощо.
Учнівське самоврядування здійснюється учнями безпосередньо і через органи учнівського самоврядування.
Учні мають рівні права на участь в учнівському самоврядуванні, зокрема на участь у роботі дорадчих (консультативних із певних питань), робочих (робочих групах тощо) та інших органів учнівського самоврядування, а також вільно обирати та бути обраними до виборних органів учнівського самоврядування.
- Учнівське самоврядування може діяти на рівні класу, пансіону (за наявності) та іншого структурного підрозділу закладу освіти.
Органи учнівського самоврядування утворюються за ініціативою учнів та можуть бути одноособовими, колегіальними, а також можуть мати різноманітні форми і назви.
- Керівник закладу освіти сприяє та створює умови для діяльності органів учнівського самоврядування.
- Інші учасники освітнього процесу не повинні перешкоджати і втручатися в діяльність органів учнівського самоврядування.
- З питань захисту честі, гідності та/або прав учнів закладу освіти керівник учнівського самоврядування має право на невідкладний прийом керівником закладу освіти. Керівник закладу освіти зобов’язаний розглянути усну чи письмову вимогу керівника учнівського самоврядування про усунення порушень щодо честі, гідності чи прав учня закладу освіти та вжити заходів відповідно до правил внутрішнього розпорядку та/або законодавства.
Органи учнівського самоврядування мають право, але не зобов’язані вести протоколи чи будь-які інші документи щодо своєї діяльності.
- Органи учнівського самоврядування мають право:
брати участь в обговоренні питань удосконалення освітнього процесу, науково-дослідної роботи, організації дозвілля, оздоровлення, побуту та харчування;
проводити за погодженням з керівником закладу освіти організаційні, просвітницькі, наукові, спортивні, оздоровчі та інші заходи та/або ініціювати їх проведення перед керівництвом закладу освіти;
брати участь у заходах (процесах) із забезпечення якості освіти відповідно до процедур внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
захищати права та інтереси учнів, які здобувають освіту у цьому закладі освіти;
вносити пропозиції та/або брати участь у розробленні та/або обговоренні плану роботи закладу освіти, змісту освітніх і навчальних програм;
через своїх представників брати участь у засіданнях педагогічної ради з усіх питань, що стосуються організації та реалізації освітнього процесу.
- Діяльність органів учнівського самоврядування не повинна призводити до порушення законодавства, установчих документів закладу освіти, правил внутрішнього розпорядку, прав та законних інтересів інших учасників освітнього процесу.
- Засади учнівського самоврядування визначаються цим Законом та положенням про учнівське самоврядування закладу освіти (за наявності), що затверджується загальними зборами уповноважених представників класів закладу освіти.
У своїй діяльності органи учнівського самоврядування керуються законодавством, правилами внутрішнього розпорядку та положенням про учнівське самоврядування закладу освіти (за наявності).
- Рішення органу учнівського самоврядування виконується учнями на добровільних засадах.»
На підставі наведених витягів із законів можна сформулювати декілька важливих ознак учнівського самоврядування.
Учнівське самоврядування — невід’ємна частина громадського самоврядування, що забезпечує захист прав і інтересів учнів, й їхню участь в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом.
В учнівському самоврядуванні беруть участь особи, які навчаються у загальноосвітньому навчальному закладі. Усі такі особи мають рівне право на участь в учнівському самоврядуванні.
Загалом для учнівського самоврядування справедливо багато чого із місцевого самоврядування і воно може бути гарною школою для роботи у публічній владі. Учнівське самоврядування здійснюється учнями, які навчаються в конкретній школі як безпосередньо, так і через органи учнівського самоврядування, що обираються шляхом таємного чи відкритого голосування.
Вищим органом учнівського самоврядування є загальні збори або учнівська конференція. Виконавчий орган (учнівський комітет, рада учнівського колективу, рада старост, парламент) є підзвітним загальним зборам. Учнівські збори відбуваються не менш як два рази на рік.
Органи учнівського самоврядування (за чинним законодавством):
- проводять організаційні, наукові, культурно-масові, спортивні, оздоровчі й інші заходи;
- виконують інші функції.
Рішення органів учнівського самоврядування мають дорадчий характер для адміністрації школи.
Загалом учнівське самоврядування може бути досить успішним і мотивуючим, а може бути формальним і не цікавим. Все залежить від самих учнів і, звичайно, вчителів.
Учнівське самоврядування може бути стартом до створення інших громадських молодіжних органів.
«Кожен є ковалем своєї долі!» — Гай Юлій Цезар, римський імператор.
Органи учнівського самоврядування загальноосвітнього навчального закладу мають користуватися всебічною підтримкою і допомогою педагога-організатора чи заступника директора з виховної роботи у вирішенні питань забезпечення приміщеннями, обладнанням, документацією, коштами за погодженням із керівником закладу. Зокрема, директор школи має всебічно сприяти створенню належних умов для діяльності органів учнівського самоврядування щодо надання приміщення, меблів, оргтехніки; забезпечення постійним доступом до мережі Інтернет; відведення місць для встановлення інформаційних стендів; тощо виходячи з реальних можливостей школи.
Приклади успішного учнівського самоврядування в громадах
1. Радивилівський ліцей №2 (Рівненська область)
Учнівське самоврядування стало рушієм змін у школі. Команда ліцею вирішила розпочати зміни саме з нього, що сприяло формуванню демократичної культури та активної участі учнів у шкільному житті.