Відповіді на запитання читачів “Настільної книги”.
Запитання:
Яким чином наша громада може вже зараз узгодити свою Стратегію розвитку з цілями Політики згуртованості ЄС, якщо Україна ще не є членом ЄС і не отримує фінансування з відповідних фондів?
Відповідь:
Це дуже слушне й насправді стратегічно важливе питання, яке все частіше ставлять українські громади. Адже ми всі розуміємо, що поки Україна не є повноправним членом ЄС, вона не має доступу до безпосереднього фінансування з фондів Політики згуртованості. Але це зовсім не означає, що громадам варто «відкласти» цю тему до кращих часів.
Навпаки, зараз саме той момент, коли варто починати впроваджувати підходи ЄС у стратегічне планування, адаптовувати наші місцеві стратегії до цілей і логіки європейської політики. Такий підхід є інвестицією у майбутнє, яка дає кілька дуже конкретних переваг уже зараз.
По-перше, це допомагає побачити стратегію громади «очима» європейських партнерів, зокрема, які з напрямів уже зараз відповідають логіці інвестування ЄС: підтримка МСП, енергоефективність, соціальні послуги, цифровізація, інтеграція вразливих груп тощо. Це формує проєктне мислення і дає розуміння, як писати проєкти, що будуть конкурентоспроможними у майбутньому.
По-друге, узгодження з цілями Політики згуртованості означає, що громада вчиться працювати з тими ж інструментами, що й громади держав-членів ЄС. Наприклад, ви вже зараз можете почати використовувати типову структуру «ціль – завдання – проєкт» і навіть застосовувати ті самі індикатори результативності, які вимагають фонди ЄС. Це суттєво полегшить перехід, коли настане момент повноцінного членства, громада вже буде готова, і не з нуля.
По-третє, така адаптація дає змогу активніше шукати партнерств уже зараз, брати участь у програмах, відкритих для країн-кандидатів, наприклад у рамках Interreg, формувати мережі співпраці, вчитися на прикладі інших європейських громад.
І нарешті, узгодження з Цілями політики згуртованості – це не тільки про ЄС. Це в першу чергу про якісне стратегічне планування, яке базується на реальних потребах людей, сучасних викликах, таких як клімат, цифрова трансформація, мобільність, гідна зайнятість. Тобто проєкти, що виникатимуть з таких стратегій, будуть якіснішими незалежно від джерел фінансування, бо вони логічні, послідовні й спрямовані на реальні результати.
Запитання:
Які саме напрями є пріоритетними у Політиці згуртованості ЄС 2021–2027 років і як громада може забезпечити відповідність між ними та власними проєктами?
Відповідь:
Коли ми говоримо про Політику згуртованості ЄС, то маємо справу не просто з бюрократичною системою фінансування, а з дуже конкретною й логічною структурою, яка визначає, у що саме Європейський Союз готовий вкладати кошти, щоб допомагати громадам ставати сильнішими, більш стійкими та сучасними.
На період 2021–2027 років ЄС визначив п’ять головних напрямів, або, як їх називають, «цілей політики». І всі вони цілком зрозумілі та близькі нашим громадам.
Перша ціль –“розумна Європа”. Йдеться про інновації, підтримку малого бізнесу, цифрові рішення, розвиток підприємництва. Якщо громада хоче створити бізнес-інкубатор, цифровізувати послуги, підтримати місцевих підприємців – це саме та ціль. Європейські фонди підтримують таке системно й масштабно.
Друга – “зелена Європа”. Тут мова про енергоефективність, відновлювану енергетику, екологічні рішення, управління відходами, адаптацію до кліматичних змін. Якщо громада планує утеплення шкіл, встановлення сонячних панелей, очищення річок чи розвиток сортування сміття – усе це ідеально вписується в цю ціль.
Третя – “краще з’єднана Європа”. Це інфраструктура, транспорт, дороги, швидкісний інтернет. Якщо ваші дороги потребують ремонту, а віддалені села не мають нормального інтернету – ці речі вже давно є пріоритетами для ЄС і на них готові давати кошти.
Четверта – “соціальна Європа”. Тут дуже широкий спектр: від навчання, охорони здоров’я, підтримки молоді, ветеранів, жінок, людей з інвалідністю, до розвитку соціальних послуг. Якщо громада хоче створити центр підтримки молоді, курси перекваліфікації, спільний простір (майстерню чи коворкінг) для різних груп громадян – це відповідає цій цілі.
П’ята – “Європа ближча до громадян”. Це про розвиток локальної ідентичності, культури, туризму, безпеки, міського чи сільського простору. Тобто все, що стосується якості життя в громаді – від відновлення скверу до створення туристичних маршрутів.
Чим це корисно для вас? Громада, маючи свою Стратегію розвитку, може просто взяти завдання, які вона вже прописала, й «прикласти» їх до цих п’яти цілей. Дуже часто виявляється, що те, що ви вже плануєте робити повністю збігається з логікою Політики згуртованості. І це чудова новина, бо вона означає, що ви вже на правильному шляху.
До речі, в нашій «Настільній книзі» існують детальні методичні рекомендації, які показують, як саме громади можуть «прикріпити» своє завдання до однієї чи кількох цілей ЄС, які приклади проєктів цьому відповідають, і навіть які індикатори результатів слід передбачити. Тобто у вас під руками вже є «мапа», за якою можна рухатися.
І хоча зараз ми ще не маємо доступу до основних фондів політики згуртованості ЄС, саме таке узгодження вже сьогодні допомагає краще структурувати свої ідеї, бачити реальні шляхи для фінансування й підготовки майбутніх проєктів. Це буде корисно при роботі не лише з європейськими фондами, а й з міжнародними, державними чи приватними джерелами.
Запитання:
Чому важливо вже зараз важливо розуміти спільні індикатори ЄС (RCO та RCR) і як це робити у громаді?
Відповідь:
Тема індикаторів часто сприймається як щось нудне, технічне і, чесно кажучи, «не для голів громад». Але щойно громада починає працювати з проєктами, які потребують фінансування або звітності перед донорами, усе різко стає на свої місця. Виявляється, що саме через індикатори донор бачить, чи справді був результат, чи це лише красиво написаний звіт.
Що таке ці спільні індикатори ЄС? Європейський Союз давно розробив уніфіковану систему вимірювання результатів своїх інвестицій. Ці індикатори поділяються на дві групи: RCO – індикатори продукту, тобто те, що ви безпосередньо зробили (скажімо, скільки людей пройшли навчання, скільки МСП отримали підтримку, скільки будівель утеплено). А RCR – індикатори результату, які показують ефект від реалізації (наприклад, скільки нових робочих місць створено, наскільки зменшилось споживання енергії або зросла зайнятість молоді).
Для громад ці індикатори є шансом навчитися говорити з донорами, з ЄС, з інвесторами «однією мовою». Вони допомагають структурувати проєкт: не просто «ми хочемо зробити щось хороше», а чітко – ось мета, ось конкретне завдання, ось очікувані результати, і ось як ми це все будемо вимірювати.
Чому важливо починати вже зараз? Тому що ця система це не теорія, а реальна практика, за якою вже сьогодні працює весь ЄС. І якщо ми справді хочемо, щоб наші громади після вступу України до ЄС не просто мріяли про ці кошти, а були готові подавати проєкти й отримувати фінансування, то систему вимірювання треба опановувати вже зараз. І починати найкраще на практиці, прямо в громаді, на рівні стратегії, проєктів, звітів.
А як це зробити? Дуже просто. Кожного разу, коли ви формуєте завдання в Стратегії або розробляєте ідею проєкту, ставте собі запитання: “Що ми реально зробимо, і як це можна виміряти?” І от саме тут у пригоді стануть таблиці індикаторів RCO та RCR. Вони вже перекладені, адаптовані, є приклади – наприклад, якщо ви утеплюєте школу, дивіться RCO 19 (кількість будівель з покращеними енергетичними характеристиками) та RCR 26 (зменшення споживання енергії). Якщо запускаєте бізнес-інкубатор – вам підійдуть індикатори щодо підтриманих підприємств або створених робочих місць.
Звісно, на початку це потребує певного навчання, координації між різними відділами, можливо – залучення зовнішніх експертів. Але з часом ці речі стають звичними і вже ніхто не питає, “а навіщо нам ці індикатори?”, бо видно, як вони допомагають на практиці: і відстежити прогрес, і підготувати звіт, і обґрунтувати ефективність перед партнерами чи депутатами, і найголовніше бути готовими до залучення серйозних ресурсів у майбутньому.
Відповіді підготував Юрій Третяк – експерт з місцевого самоврядування та регіональної політики, керівник «Центру згуртованості та регіонального розвитку» ГО «Інститут громадянського суспільства»
Цей матеріал створено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках реалізації проєкту «Стійкість та розвиток – методичні рекомендації для територіальної громади», що здійснюється ГО «Інститут громадянського суспільства». Зміст цього матеріалу представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».