Київ. 28 червня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Єврокомісії слід продовжити обмеження на постачання української агропродукції до п’яти сусідніх з Україною країн ЄС до кінця 2023 року, але список заборонених до ввезення агрокультур можна скоротити до двох позицій – соняшнику і кукурудзи, вважає міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь.
Таку заяву Надь зробив у Люксембурзі після засідання Ради з сільського господарства та рибальства ЄС, повідомляє міністерство сільського господарства Угорщини.
Заборона ЄС на імпорт чотирьох культур – пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та Болгарії, агросектор яких більше за інші європейські країни постраждав від напливу агропродукції з України, набула чинності 2 травня та замінила односторонні рішення про заборону імпорту, введені цими країнами. Водночас транзит цих агрокультур їхньою територією дозволено. Спочатку заборона діяла до 5 червня, але потім її було продовжено до 15 вересня. Водночас у ЄС лунають думки про необхідність подальшого продовження заборони.
“Заборона на імпорт (агрокультур з України – ІФ-У) має сенс з економічного погляду лише в тому разі, якщо вона триватиме щонайменше до збирання врожаю і зберігання нового врожаю. У випадку з пшеницею і ріпаком це можна зробити до 15 вересня, але не у випадку з кукурудзою і соняшником. Тому логічним кроком буде продовження заборони ЄС на імпорт до 31 грудня, принаймні, для цих двох продуктів”, – процитувала слова Надя пресслужба Мінсільгоспу Угорщини.
Перед початком зустрічі європейських аграрних міністрів у Люксембурзі керівники аграрних відомств Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини погодилися, що співпраця і обстоювання спільної позиції, як і раніше, є дуже важливими щодо Брюсселя.
Угорський міністр також повідомив, що ініціював проведення переговорів із французькими та німецькими колегами-міністрами, щоб обговорити збої на ринку, спричинені українським зерном, які створюють проблеми в повсякденному житті. “Мета цих переговорів – пошук загальноєвропейських рішень”, – зазначає угорське аграрне відомство.
Надь пояснив, що ЄС потрібно підготуватися до присутності української сільгосппродукції на європейському ринку в довгостроковій перспективі, тому “необхідно знайти комплексні, довгострокові рішення”.
Угорський міністр переконаний, що українська сільгосппродукція має постачатися на ринки країн третього світу, де вона традиційно була присутня ще до війни РФ проти України. Забезпечивши постачання українського зерна в ці регіони, можна запобігти продовольчій кризі і, відповідно, міграційній кризі.
Подальші дії Брюсселя щодо агроекспорту з України, на думку Надя, необхідно спрямувати на забезпечення функціонування “коридорів солідарності”, відповідно до їхньої первинної мети.
В Угорщині вважають, що Європейська комісія має запровадити прогресивну субсидію на оплату транзитних перевезень. “Необхідно домогтися того, щоб ми могли перевозити українську сільгосппродукцію якомога далі від кордону, не тільки на внутрішні ринки союзу, а й до портів Європи, щоб вона могла дійти до країн, які її потребують”, – наголосив Надь.
На його думку, Європі слід “відкривати нові морські порти”, щоб мати можливість транспортувати українське зерно в максимальному обсязі традиційними морськими шляхами.
“Останнім часом лише невелика частина української сільгосппродукції перевозиться морем, решта йде в Європу через нас, п’ять країн. Це також показує, наскільки сильно змінюються внутрішні ринки внаслідок необмеженого надходження української сільгосппродукції в Європу”, – резюмував глава угорського аграрного відомства.
Проблеми у сільгоспвиробників, пов’язані з надлишком українського зерна та іншої сільгосппродукції на ринках країн Східної Європи, почалися в перші місяці 2023 року. Багато в чому їх спровокувало тимчасове скасування з боку ЄС митних зборів на імпорт зерна та олійних культур із України. У зв’язку з цим заходом Брюсселя імпорт агропродукції з України в прикордонні держави значно зріс.
Українська продукція, зокрема, зерно, соняшник, яйця, м’ясо птиці, цукор, яблука і яблучний сік, ягоди, борошно, мед і макарони в безпрецедентних кількостях почала осідати на прилавках у цих країнах, що призвело до різкого падіння цін і сильно вдарило по фермерах у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині.